Лишається звати на поміч.
Гучна музика, фейєрверки, децибели, барабани, кастинги, шоу і т.і. - все це дійсно задурманює голови, і за всім цим ми не чуємо слів.
Ось послухала сьогодні пісню Ані Лорак "Анюта" (слова і музика Ані Лорак).
[quote]Пламенем у вогні дарував слова мені,
Полетів, як спомин дим, тільки ти пішов за ним.
Говорили всі, не чула я тоді
Ці слова, що линуть в пам’яті мені...
Приспів: (2)
Анюта, ти серед всіх лише одна.
Анюта, чи справді доля він твоя?
Анюта, його ти в серце не впускай.
Анюта, нехай шепоче – буде рай!
Вірною я була, вірити не змогла,
Обіцяв, та зникло все, та скажи, навіщо це?
Говорили всі, не чула я тоді
Ці слова, що линуть в пам’яті мені...
Приспів (4)[/quote]
Прочитала текст. Жахнулася.
Чому Анюта, а не Ганнуся? Це я про назву. Про кличну форму чи забула авторка? Як виглядатиме у називному відмінку слово пламенем? Орфографію і пунктуацію зберегла такими, як і на сайті http://nashe.com.ua/song.htm?id=1543&art=10
Судячи з назви сайту ("Наше"), ми мали б пишатися чимось нашим. Питання: чим? текстом?