Блюдитеся біса полуденного

У цьому розділі може публікуватися все, що не підпадає під тематику інших розділів.

Модератори: Танка, vitaly1, Листопад

Відповісти
Валентин
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1511
З нами з: Нед жовтня 28, 2007 8:16 pm

Блюдитеся біса полуденного

Повідомлення Валентин »

Допоможіть знайти текст
Дмитро
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1402
З нами з: Вів серпня 18, 2009 6:21 pm

Блюдитеся біса полуденного

Повідомлення Дмитро »

На жаль, пане Валентине, в Інтернеті не знайшов. Зісканував:
[quote]БЛЮДИТЕСЯ БѢСА ПОЛУДЕННАГО

Струєю різнобарвною
По тротуарі плив та плив
Потік людський, а літній пал
Усіх до поспіху наглив.
Дванадцята ударила,
Іще збільшився сонця вар,
В повітрі затремтіло щось —
Чи втома дивная, чи чар.
Я смугою тінистою
На другім тротуарі йду
І течію барвистую
Байдужим поглядом веду.
І враз мій зір спинивсь на мить
На білій постаті дрібній,
Що тихо йшла в противний бік
В палючій пасмузі літній.
Зирнула, вгледіла мене
І стала, вхопилась за грудь,
І півотворені уста,
Здається, віддиху жаждуть.
І звільна поверта лице
До мене, біле, наче сніг,—
Мене кольнуло в серце щось,
Я похиливсь, пішов, побіг.
Іду — і думка блиснула:
«Невже направду се вона,
Моя колишняя любов,
Моя богиня осяйна?!»
Я напруго вернувсь назад
І оком по юрбі веду:
Он тут би бути їй... Нема.
А може, онде? Ні сліду!
Біжу щодуху. Серце б'єсь...
Зір сквапно ловить кожду стать,
Та білої з сніжним лицем
Ані слідочка не видать.
І, весь задиханий, я став.
І зимний піт з чола потік,
І думка блиснула: «Вдурів!
Вона ж умерла, нині рік!»
Я тямлю смерть її. Шпиталь.
Гарячка... Кашель... Хрипота ..
Худенький трупик в білому...
І згірдний буркіт: «А, се та!»
І жах мене проняв під сим
Палючим сонцем, в тій юрбі
Живій, що все плила й плила
Й мене несла кудись в собі.
Та в серці я на все життя
Болючий той укол поніс...
Отак із мене без пуття
Закпив собі південний біс!

Текст подано за виданням:
[color=#006600]Іван Франко. Вибрані твори у трьох томах Том перший. — К.: Дніпро, 1973. — 760 с.[/color][/quote]
Відповісти