Пропоную відкрити тему, яка стосуватиметься наголосів. По роботі дууууже часто доводиться стикатися з тим, що в різних словниках різні наголоси. Сидиш і сушиш собі голову, як же те слово правильно вимовити. Хоч монетку підкидай.
Прошарок. У перунівському словнику - прошАрок. В орфографічному "Довіри", перекладному, іншомовних слів, технічному, орфоепічному - прОшарок.
Куду (тваринка така). У перунівському й іншомовних слів - кудУ. В оріографічному - кУду. В англійській - кУду.
І шо робити? Узагалі, теорія наголосів якась є?
НАГОЛОС
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
НАГОЛОС
Гадаю, слід віддавати перевагу орфоепічним словникам (Погрібного, Складні випадки наголошення Головащука тощо). Якщо в них слова немає, тоді авторитетним орфографічним, тлумачним і т. ін. Якщо й там немає, йти за логікою української мови, себто знаходити подібні слова з відомим наголосом і наголошувати тим же робом склад у вашому слові. Слід пам'ятати, що в українській мові наголос слабкий і у довгих словах як правило є другорядні наголоси, крім того, наш наголос рухливий. Отже на відміну від російської чи там англійської великої біди не буде, якщо ви його зсуватимете подекуди. Головне, не робити його надто сильним. А втім, наголос має свою логіку, на цб тему можна почитати відповідні розділи у Секретах української мови С. Караванського, приміром. Ще є хороший спосіб визначитися з наголосом - знайти слово вжите у класичній українській поезії, де з рими видно як саме його можна наголошувати.