плохий

[Олесь Мартиненко]

у визначенні слова "плохий" пропоную прибрати перше значення. це - з суржику, а не з української мови. а навіщо нам суржик у Словнику?!

ми ж не заносимо до Словника слово "наравиться" лише тому, що тітка на вулиці каже, що їй "нова сукня наравиться"!

[Savo]

у визначенні слова "плохий" пропоную прибрати перше значення. це - з суржику, а не з української мови. а навіщо нам суржик у Словнику?!

ми ж не заносимо до Словника слово "наравиться" лише тому, що тітка на вулиці каже, що їй "нова сукня наравиться"!

Суржик? Якось не віриться:

ПЛОХИЙ, -а́, -е́, . 1. Те саме, що поганий 1; кепський. Днів два ішов дощ.. Пан.. розхорувався за сі два дні дуже,— все-таки його діла! (Л. Укр., V, 1956, 221); Хіба у вас таке жито, що сім кіп треба збить? (Кос., Новели, 1962, 69); [4-й с и н:] Ех, цю б силу та на Змія! Та чомусь надія... (Олесь, Вибр., 1958, 466).

Ну, не йму я віри, що Леся Українка й Олександр Олесь не знали слова поганий, щоб уживати "суржикове" плохий... А може, ми чогось нині не того.. не тямимо?..

[Олесь Мартиненко]

Суржик? Якось не віриться:

Ну, не йму я віри, що Леся Українка й Олександр Олесь не знали слова поганий, щоб уживати "суржикове" плохий... А може, ми чогось нині не того.. не тямимо?..

пане Sovo, ми повертаємося знову до початкової дискусії про те, чи класики святі, чи ні. я стверджую, що ні, і що в їхній мові також зерно треба відрізняти від полови. це - по-перше і стосовно Лесі Українки.

по-друге, в українській мові слово "плохий" має позитивне значення - спокійний, лагідний, зграбний тощо. я не пригадую будь-якого слова, що одразу б позначало два протилежні (й позитивне, й негативне) значення. це так само, як уважати слово "врода/урода" таким, що водночас позначає і красу, й потворність.

по-третє, чи Ви не зауважили, що у тих прикладах, що Ви навели, і міститься та сама суперечність?

Хіба у вас таке плохе жито, що сім кіп треба збить? (Кос., Новели, 1962, 69

тут-то Косинка й говорить - "хіба у вас таке гарне жито, що ви аж цілих сім кіп за нього з покупця злупити хочете?!!!"

а стосовно цитати Олеся - "Ех, цю б силу та на Змія! Та чомусь плоха надія... (Олесь, Вибр., 1958, 466).", то тут теж очевидно. надія є виключно позитивною емоцією, сподіванням на те, що щось добре трапиться. з негативними прикметниками вона не вживається. людина не може мати "кепської надії", або "поганої надії". якщо так, то це називається "поганим передчуттям" або "острахом".

а "плоха надія" у контексті Олеся може означати лише менш оптимістичний відтінок тої надії, мовляв надія є, але ледь животіє.

так що, пане Sovo, даруйте на думці...

[Savo]

пане Sovo, ми повертаємося знову до початкової дискусії про те, чи класики святі, чи ні. я стверджую, що ні, і що в їхній мові також зерно треба відрізняти від полови. це - по-перше і стосовно Лесі Українки.

по-друге, в українській мові слово "плохий" має позитивне значення - спокійний, лагідний, зграбний тощо. я не пригадую будь-якого слова, що одразу б позначало два протилежні (й позитивне, й негативне) значення. це так само, як уважати слово "врода/урода" таким, що водночас позначає і красу, й потворність.

по-третє, чи Ви не зауважили, що у тих прикладах, що Ви навели, і міститься та сама суперечність?
тут-то Косинка й говорить - "хіба у вас таке гарне жито, що ви аж цілих сім кіп за нього з покупця злупити хочете?!!!"

а стосовно цитати Олеся - "Ех, цю б силу та на Змія! Та чомусь плоха надія... (Олесь, Вибр., 1958, 466).", то тут теж очевидно. надія є виключно позитивною емоцією, сподіванням на те, що щось добре трапиться. з негативними прикметниками вона не вживається. людина не може мати "кепської надії", або "поганої надії". якщо так, то це називається "поганим передчуттям" або "острахом".

а "плоха надія" у контексті Олеся може означати лише менш оптимістичний відтінок тої надії, мовляв надія є, але ледь животіє.

Щодо класиків. Не святі, ясна річ. Але суржику їм приписувати годі. Ілюстрації, що я навів, просто взяті з СУМа і, ясна річ, не вичерпують усього багатоманіття вживання слова плохий у наведеному значенні в літературі. Не перебиратиму прикладів, думаю, самі зможете дібрати потрібні, приміром, звідси. Зокрема й на часткове заперечення цієї вашої тези: в українській мові слово "плохий" має позитивне значення - спокійний, лагідний, зграбний тощо. Не тільки.

Що ж до цього я не пригадую будь-якого слова, що одразу б позначало два протилежні (й позитивне, й негативне) значення – просто поцікавтеся, що таке явище енантіосемії.

Додано.

людина не може мати "кепської надії", або "поганої надії".

Уживають, бува, й таке.
Погана надія на пана, їдьмо хіба самі! Панові не спосудилось сьогодні; в його од горілки вже аж очі заснітились.
Звісно, можна було б сказати й слабка надія. Але використано саме погана.

Узагалі ж, я не закликаю заходитися тепер уживати слова плохий саме в значенні "поганий, кепський". Маємо чимало варіантів на заміну. Але я вважаю так: перш ніж щось викинути зі словника, варто сім разів відміряти й стільки ж перевірити, чи підставно це. Крім того, я завжди буду проти ярликування.