Форум Словник.UA

Коли на голову шанувальника мови зі сходу України (це я про себе - рабу суржика так пишу) падає вірш Забужко -
це ніби дме не тихий, ніжний весняний легіт, це обов'язково або палючий шмалій, або скажений крижаний лісолом... Ніде більше не стрічала я таких пружних, сповнених емоції і одночасно незнайомих, чи незрозумілих до кінця слів, як в віршах Забужко.

Може хтось допоможе зрозуміти:
- як розуміти слово простопадло в вірші ПОПЕЛЮШКА :

їх наволоки, вогкі од зітхань,
на вітрі розчепіриш простопадло —
в бганках і брижах, в пасоці кохань
рентґенознімки ночі — простирадла…
І це — твій світ.
Просторо? Вільнопадаюче?

Гадаю, це полонізм. Prostopadło - по-польськи перпендикулярно. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />