Зіркатий - зікратий

[Валентин]

Я змалечку памятаю слово "зікри" у контексті "вивалив зікри", "зікри повилазили", "зікрата кобила". Йшлося про очі, мабуть, зіркаті очі чи великі очі. У Грінченка є Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.
Є й тут:
http://sum.in.ua/s/zirkatyj
ЗІРКАТИЙ, а, е, розм.

1. Променистий, сяючий (про очі). Нахилилася [Настуня] на,д ним і світить в його душу зіркатими очима (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 8).
Але я не чув "зіркатий" тим паче "зікри" - то не "зірки". Чи зустрічав хто це слово і чи є воно у яких словниках?

[Selyd]

Пане Валентине, перша ж думка була про лебійський словник.
Надто пахне старовизною.
Ось витяги:
зікра — г. зп. гл. сп. очі; зікро — г. око
зікро — г. зп. гл. сп. вікно
лепкі — ш. очі (див. зікра, від зікро — вікно; але у лірників вліпати — дивитись, вліпушний — зрячий, каліпний — сліпий)
якро — ш. вікно (див. зікро)
зікра — г. зп. гл. сп. очі; зікро — г. око
зікро — г. зп. гл. сп. вікно
І ще:
зікорити див. позікорити
позікорити — г. зп. гл. позичити
Може тому - Позичати очі в Сірка.

[Валентин]

зікра — г. зп. гл. сп. очі; зікро — г. око

А чи не зіниці це? Щось подібне до російського "зенки"?


Тут є цей Лебійський словник http://litopys.org.ua/rizne/lirn.htm

[Танка]

Словники підказують:
[quote]ЗІКРАЇ [з'ікрайі] -ів, мн., знев. 'очі' 439.
Г.Аркушин "Словник західнополіських говірок"[/quote]

[Танка]

А ось ще випадково натрапила на статтю у словникові Андрусишена, Кретта:
зікратий (-та, -те) albino.

У слові "albino" погано було видно четверту літеру, але якщо я її правильно "вирахувала", то виходить, що це альбінос?

Вікіпедія підказує, що альбінізм - (від лат. albus — білий) — уроджена відсутність пігменту шкіри, волосяного покриву, пір'я, райдужки ока у тварин. Наприклад, у бджіл альбінізм характеризується відсутністю пігмента в очах (білоокі трутні).

[Дмитро]

У слові "albino" погано було видно четверту літеру, але якщо я її правильно "вирахувала", то виходить, що це альбінос?

Точніше сказати, білоокий, білозорий.

[Валентин]

Точніше сказати, білоокий, білозорий.

Зікра́тий, -а, -е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.
Так тут точна цитата! У мене тільки не кінь, а кобила

Я змалечку памятаю слово "зікри" у контексті "вивалив зікри", "зікри повилазили", "зікрата кобила". Йшлося про очі, мабуть, зіркаті очі чи великі очі. У Грінченка є Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.

+++ Як це я у Грінченка не знайшов?..
До речі, той мак "зіркач" у нас називався "видюк", по-моєму. Він викликав галюцинації.

[Валентин]

А ось, що я ще знайшов у Вікіпедії:
Збереження з праслов'янської мови конструкції з прийменником за + іменник на позначення частин доби, пори року, світлових явищ (не точью за живота… сотвориша… но и по смерти єго)[38].
Лексика, відсутня у давньобілоруських чи давньоросійських говорах (болоньє «оболонь, заплавна долина», вѣверица «білка, вивірка», ирьє «(в)ирій», пуща, криница, рѣнь «рінь, дрібне каміння», лимень, серенъ «наст», ролья «рілля», обильє «зерно, врожай», лѣпъкъ «ліпок, назва рослини», вълна «вовна», вѣхътъ «віхоть», гробля (гребля) «гребля, вал», луда «рід верхнього одягу» (українське діалектне лудіння), прабошньни «рід взуття», трѣска «тріска», цѣрь «трут» (українське діалектне «чір, цірь»), лагодити «робити приємність, потурати», огърнути, гърбъ «пагорб», мутва «каламутний вир», зарчя «зарево, заграва», гълькъ «глек», лыскарь «кирка, заступ» (українське діалектне рискаль),[color=#3333FF] (и)зѣкръ «світлоокий, блакитноокий, зіркатий» (діалектне зікратий); [/color]попуснѣти «збліднути (на обличчі)», пересьрдьє «досада, роздратування» (порівняти спересердя), безголовьє «безголів'я, біда», отъбѣгноути «загубити, відбігнути» (застаріле), пряжити «прягти, пражити», поустити на воропъ «зробити наскок, атаку», коваль), на Заході України — гай, дѣлъ «вододільний хребет гори», полонина.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%...%BE%D0%B2%D0%B8

[quote](и)зѣкръ «світлоокий, блакитноокий, зіркатий» (діалектне зікратий);[/quote]
То та кобила і той кінь (і та людина) можуть бути зовсім не білоокими, а блакитноокими, сизими. Бо що це за кінь білоокий? такого коня хтось бачив? То сизі очі, очі невизначеного кольору, що міняться від освітлення.

[Валентин]

У небі
Я люблю залітати за хмари, -
Ні дощу тут нема, ані снігу:
Сонце вдень, уночі місяць ясний,
Оксамитове небо і зорі зікраті
...Ніби цвяхи на чорному крепі.