Хто хоче детальніше з ним ознайомитися, будь ласка.
СвітязЮ чи СвітязЯ
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
СвітязЮ чи СвітязЯ
Шановні друзі, маю таке питання. У білоруських текстах назва озера вживається в жіночому роді — . Саме так писали й пишуть усі білоруські письменники, саме таку парадигму гідроніма фіксують усі білоруські лексикографічні праці.
На жаль, в українській літературі це славне озеро оспівували не так часто, як у білоруській. Тож визначити рід іменника відповідно до наших літературних джерел складно. Ось лише кілька прикладів:
Нарешті, коли минули трамвайну ремізу й ступили на висохле дно моєї завмерлої ріки, а над нами піднеслися прозорі тумани від озера, від Світязі, а з усіх боків до нас похилилися китиці голубого, запашного квіту, мені здалося, що він сильніше притиснув своє рам’я до мого (Оксана Керч);
На озері дитинно чистім — Світязь,
Де «Лісової казки» бродять тіні,
Рибалонька виходить, ніби витязь,
І день дарує Лесі воскресіння.
Над Світяззю луна дзвінкоголосся
І вирушають яхти в дальню даль (Любов Забашта);
В час туманів за далеким Світязем,
В сум снігів, що випили тепло,
Раптом погляд твій мені засвітиться
І волосся золоте крило (Борис Олійник);
І слухав Світязь, чи світання час
Неждано закигиче серед плину? (Петро Мах).
Як бачимо, жінки віддали перевагу жіночому роду, а чоловіки — чоловічому. Принаймні в наведених цитатах. А який рід мали б фіксувати українські словники? Якій парадигмі віддають перевагу наші краяни, що живуть коло озера?
На жаль, в українській літературі це славне озеро оспівували не так часто, як у білоруській. Тож визначити рід іменника відповідно до наших літературних джерел складно. Ось лише кілька прикладів:
Нарешті, коли минули трамвайну ремізу й ступили на висохле дно моєї завмерлої ріки, а над нами піднеслися прозорі тумани від озера, від Світязі, а з усіх боків до нас похилилися китиці голубого, запашного квіту, мені здалося, що він сильніше притиснув своє рам’я до мого (Оксана Керч);
На озері дитинно чистім — Світязь,
Де «Лісової казки» бродять тіні,
Рибалонька виходить, ніби витязь,
І день дарує Лесі воскресіння.
Над Світяззю луна дзвінкоголосся
І вирушають яхти в дальню даль (Любов Забашта);
В час туманів за далеким Світязем,
В сум снігів, що випили тепло,
Раптом погляд твій мені засвітиться
І волосся золоте крило (Борис Олійник);
І слухав Світязь, чи світання час
Неждано закигиче серед плину? (Петро Мах).
Як бачимо, жінки віддали перевагу жіночому роду, а чоловіки — чоловічому. Принаймні в наведених цитатах. А який рід мали б фіксувати українські словники? Якій парадигмі віддають перевагу наші краяни, що живуть коло озера?