Уменьшаемое
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Уменьшаемое
Уменьшаемое . - ?
Уменьшаемое
Різниця ==> зменшуване - від’ємник = частка
Уменьшаемое
І у Жайворонка зменшуване.
Уменьшаемое
Відповідь дав на братньому форумі, але повторю й тут.
Гадаю, зменшуване — це недоладна калька з російської. Навіть не знаю, чому так сталося, що слово не переклав жоден словник, виданий після «золотої доби» нашого словникарства. Припускаю, що переклад зник із загубленим останнім томом Російсько-українського словника за редакцією Кримського і Єфремова. Укладачі пізніших словників, недовго думавши, скалькували термін з російської. Не зважили навіть на те, що слагаемое — доданок, а вычитаемое — від’ємник. Скажу більше, у підручниках арифметики, виданих до «золотої доби» (певна річ, у Галичині, бо на Наддніпрянщині, крім оригінальної мистецької літератури годі було щось видати) делимое и делитель звалися ділимок і ділитель, а множимое и множитель — множимок і множитель. Звичайно, в суфіксах -им- і -тель дуже відчутний вплив старослов’янщини чи язичія. Завважили це і словникарі «золотої доби», замінивши терміни на утворені відповідно до законів сучасної мови діленик і дільник, множеник і множник. Слова стали дуже подібні одне до одного, що могло збити дітлахів з пантелику. Через це словникарі після «золотої доби» замість удосконалювати українську термінологію далі притягли за вуха ділене і множене. А заразом і зменшуване, яке в згаданих вище підручниках звалося умалимок. До речі, від’ємник у тих підручниках звався уменшитель. На цих термінах ми так само відчуваємо вплив язичія чи строслов’янщини. Тим-то замість умалимка деякі тогочасні математики рекомендували уменшинок. Якби словникарі після «золотої доби» були послідовні, то назвали б уменшинок меншеним (подібно до діленого та множеного). Та ба, не назвали. А меншене звучить куди зграбніше за зменшуване. Так чи так, але, гадаю, ці всі числа з арифметичних дій заради уніфікації слід було б назвати іменниками. Однак що можна запропонувати замість діленика, множеника та уменшеника? Чи є такі слова? Гадаю, так. Те, що варять, називають варивом, те, що жнуть — жнивом, те, що квасять — квасивом, те, що мелють — мливом і т. д. Отож замість діленого, множеного і зменшуваного пропоную вживати діливо, множиво та меншиво.
Гадаю, зменшуване — це недоладна калька з російської. Навіть не знаю, чому так сталося, що слово не переклав жоден словник, виданий після «золотої доби» нашого словникарства. Припускаю, що переклад зник із загубленим останнім томом Російсько-українського словника за редакцією Кримського і Єфремова. Укладачі пізніших словників, недовго думавши, скалькували термін з російської. Не зважили навіть на те, що слагаемое — доданок, а вычитаемое — від’ємник. Скажу більше, у підручниках арифметики, виданих до «золотої доби» (певна річ, у Галичині, бо на Наддніпрянщині, крім оригінальної мистецької літератури годі було щось видати) делимое и делитель звалися ділимок і ділитель, а множимое и множитель — множимок і множитель. Звичайно, в суфіксах -им- і -тель дуже відчутний вплив старослов’янщини чи язичія. Завважили це і словникарі «золотої доби», замінивши терміни на утворені відповідно до законів сучасної мови діленик і дільник, множеник і множник. Слова стали дуже подібні одне до одного, що могло збити дітлахів з пантелику. Через це словникарі після «золотої доби» замість удосконалювати українську термінологію далі притягли за вуха ділене і множене. А заразом і зменшуване, яке в згаданих вище підручниках звалося умалимок. До речі, від’ємник у тих підручниках звався уменшитель. На цих термінах ми так само відчуваємо вплив язичія чи строслов’янщини. Тим-то замість умалимка деякі тогочасні математики рекомендували уменшинок. Якби словникарі після «золотої доби» були послідовні, то назвали б уменшинок меншеним (подібно до діленого та множеного). Та ба, не назвали. А меншене звучить куди зграбніше за зменшуване. Так чи так, але, гадаю, ці всі числа з арифметичних дій заради уніфікації слід було б назвати іменниками. Однак що можна запропонувати замість діленика, множеника та уменшеника? Чи є такі слова? Гадаю, так. Те, що варять, називають варивом, те, що жнуть — жнивом, те, що квасять — квасивом, те, що мелють — мливом і т. д. Отож замість діленого, множеного і зменшуваного пропоную вживати діливо, множиво та меншиво.
Уменьшаемое
Згоден на такий варіант:
Різниця ==> меншене - уменшитель = частка. Ці слова позбавлені забарвлення, нейтральні. Зменшуване ж не нейтральне. Пане Дмитре, нагадали мамине - Не лізь, зменшуйся!
Щодо "діливо, множиво та меншиво". Сприймаю як множини чисел, над якими виконуються згадані дії. Натомість розглядувана ситуація елементна - одне меншене, один уменшитель і одна частка.
Різниця ==> меншене - уменшитель = частка. Ці слова позбавлені забарвлення, нейтральні. Зменшуване ж не нейтральне. Пане Дмитре, нагадали мамине - Не лізь, зменшуйся!
Щодо "діливо, множиво та меншиво". Сприймаю як множини чисел, над якими виконуються згадані дії. Натомість розглядувана ситуація елементна - одне меншене, один уменшитель і одна частка.
Уменьшаемое
У Андрусише(и?)на з Креттом знайшла слово зменшеник!
Це число, від якого зараз заберуть щось, зменшать його (.)
Це число, від якого зараз заберуть щось, зменшать його (.)