Допомога - Пошук - Користувачі - Календар
Повна версія: Цоб-цабе
Форум СЛОВНИКa.ua > Основний форум СЛОВНИК.НЕТ > Мовні консультації
Валентин
Мене зацікавило походження слів "цоб" і "цабе". У нас казали "ксоб", "ксобі", "гаття", "вйо". Я собі дійшов до висновку, що це спотворені команди "К собі" (до себе), "Гот тя" "От тя" (Від тебе), Вйо - не знаю, може, Б'Ю. Вйо вимовляють саме тоді, коли треба рушати, підігнати коня, команда супроводжується розмахуванням і ударами батогом. Логіка така: коня водять за вуздечку правою рукою, йдучи зліва від коня; команда "ксоб" ("ксобі") подається тоді, коли треба повернути наліво, а команда "гаття" тоді, коли треба повернути вправо. Поводир або тягне за вуздечку на себе, або відштовхує голову коня від себе. Отакі мої розмірковування. А що каже про це наука?

http://ua-etymology.livejournal.com/263013.html - тут згадується "ксобі" і "геття"

http://www.dissercat.com/content/leksika-z...sskikh-govorakh - тут є, але без етимології: 5. Наличие слов гат'а, гат'а, гат'а, гайта, гайт^, гат', гет', гет'а и др. 'междометия, при помощи которых лошадей поворачивают направо'*, соб, ксоб, собм, ксобч, ксо, цоб' 1
и др. 'междометия при поворачивании лошадей налево'.

О, знайшов однодумців: Цей вигук має досить прозору етимологію, розібрану ще Потебнею.

Цоб! (соб, ксо, цаб, собь, собьте) — од себе — «вигук на волів/коней, щоб вони повернули направо».
Цобе! (цабе, ксобі, ік’ собі) — к собі — «щоб повернули ліворуч».
Можливо, полонізм оd siebie, k sobie. Спочатку стосувалося того, хто вів волів чи коней на оранці, йдучі коло них зліва. [Див. ЕСУМ, Т.3, С.117.]

Грінченко подає цитату: Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець; а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова. («Записки о Южной Руси» Куліша). http://ua-etymology.livejournal.com/61241.html

Цитата
Можливо, полонізм оd siebie, k sobie. Спочатку стосувалося того, хто вів волів чи коней на оранці, йдучі коло них зліва. [Див. ЕСУМ, Т.3, С.117.]
не згоден з полонізмами. Землеробська нація мала свої давні команди для худоби.
Selyd
Давно чув таку ж трактовку. Сам водив і волів, і коней - зліва за вуздечку, або за налигач.
Але у нас так поганяли тільки волів. На коней казали Нооо! І Тпрууу!
Петро з Житомирщини казав "Вйо-бо дощ і коні мокнуть!"
Гайта вйо! і Вішта вйо! у нас теж не казали.
Батогом коней не били - не можна - і це осуджувалось. Підсмикували віжками. Крім екстриму,
коли ситуація критична.
Валентин
Цитата(Selyd @ 9.4.2012, 19:17) *

Давно чув таку ж трактовку. Сам водив і волів, і коней - зліва за вуздечку, або за налигач.
Але у нас так поганяли тільки волів. На коней казали Нооо! І Тпрууу!
Петро з Житомирщини казав "Вйо-бо дощ і коні мокнуть!"
Гайта вйо! і Вішта вйо! у нас теж не казали.
Батогом коней не били - не можна - і це осуджувалось. Підсмикували віжками. Крім екстриму,
коли ситуація критична.

То своїх коней не били, а колгоспних, хоч і батіжками з квітками, але лупили, аж басамуги на крупах виступали. Особливо, як пізньої осені цикорій з полів вивозили...
Танка
Цитата(Валентин @ 9.4.2012, 15:09) *

Мене зацікавило походження слів "цоб" і "цабе". У нас казали "ксоб", "ксобі", "гаття", "вйо". Я собі дійшов до висновку, що це спотворені команди "К собі" (до себе), "Гот тя" "От тя" (Від тебе), Вйо - не знаю, може, Б'Ю. Вйо вимовляють саме тоді, коли треба рушати, підігнати коня, команда супроводжується розмахуванням і ударами батогом.


Ось Докія Гуменна наводить таку розвідку про походження цього слова у новелі "ВЙО!" (з книги "Прогулянка алеями мільйоноліть":
Цитата
– Може... Але тоді, як була тільки одна нерозділена мова. Тохарська випала з цієї
нерозділено одности ще в четвертому тисячолітті до нашої ери. Опинились ці тохарі десь у Туркестані, не знаю, чого їх туди понесло! То в них є й назва коня. Яка? Зв’язаний. Уюк. Вони приборкували, путали й зв’язували ноги своїм лошатам і кобилицям, так їх і називали. Ні білш, ні менш. Уюк. Дуже прозаїчно.
–Уюк... Справді, жадної асоціяції, – погодився Яромир. – Може тому це слово в нас загубилося?
Юрій докірливо подивився на Яромира.
– А як твій дід казав до коней, коли треба було рушати?
– Ну, вйо!
– То це ж те саме! Вйо, в’юк, уюк... І подумай тільки! Таке непомітне слівце, а
живе вже сім тисяч років! Та й не тільки воно саме́! Має воно ще й цілий хвіст похідних. Бо що ж таке в’язати? В’юк (пака)? В’ючна тварина?
Та на цьому розмова й урвалася. Приятелі посідали на своїх невтомних залізних коней, а тоді, сміючись, гукнули: ВЙО! Та й подалися в дальшу путь. Як вітер!

Валентин
Пані Докія забралась так глибоко, де ніхто нічого не знає:
– А як твій дід казав до коней, коли треба було рушати?
– Ну, вйо!
– То це ж те саме! Вйо, в’юк, уюк... І подумай тільки! Таке непомітне слівце, а
живе вже сім тисяч років! Та й не тільки воно саме́! Має воно ще й цілий хвіст похідних. Бо що ж таке в’язати? В’юк (пака)? В’ючна тварина?
Та на цьому розмова й урвалася. [/quote]
вяза́ть

вяжу́, укр. в'яза́ти, блр. вяза́ць, др.-русск. вязати, ст.-слав. вѩзати δεῖν, δεσμεῖν, болг. ве́жа, ве́звам, сербохорв. ве́зати, словен. vézati, чеш. vázati, слвц. viazat', польск. wiązać, в.-луж. wjazać, н.-луж. wjezaś. Сюда же вя́зь ж., сербохорв. ве̑з "завязка", чеш. vaz "затылок". Другая ступень чередования: у́за, у́зы, у́зкий, согласно Мейе (MSL 8, 236, Et. 215), оформлялась якобы только на слав. почве.

Сравнивают с греч. ἄγχω "завязываю", лат. angō, допуская контаминацию с *verzti, *vьrzǫ (см. (от)-верза́ть); см. Гуйер, LF 42, 222 и сл. Сомнительно точно так же, как и предположение Мейе (там же) о скрещении *ęzati и *vъzati. (из и.-е. *n̥ǵh-), где ъ тоже недостоверно. С другой стороны, предпринимались попытки установить родство с гот. windan "вить" и влияние формы ǫza (уза, узы); ср. Брандт, РФВ 22, 115 и сл. Следует, во всяком случае, учитывать др.-прусск. winsus "шея", чеш. vaz "затылок", арм. viz, род. п. vzi "шея"; см. Педерсен, KZ 38, 225; 39, 437; против см. Петерссон, Ar. Arm. St. 133; см. также Траутман, Apr. Sprd. 462.[quote] http://www.classes.ru/all-russian/russian-...r-term-2291.htm
Це текстова версія — лише основний контент. Для перегляду повної версії цієї сторінки, будь ласка, натисніть сюди.
Русская версия Invision Power Board © 2001-2019 Invision Power Services, Inc.