Сьогодні до рук моїх потрапила книжка з дивною назвою «Усі ГДР», 3 клас. ГДР – це зовсім не "Германская Демократическая Республика", а "Готові Домашні Роботи". Раніше бачила подібне для старшокласників – книжки з розв’язаннями задач з геометрії, алгебри, фізики тощо. А от для 3 класу – це просто дивина. Є ще й для 2 класу, бачила краєчком ока. Яким накладом вийшла ця книжка – так і не знайшла, але рясно від електронних адрес: видавництва, ділерів, «кілерів» духовних – хоч відбавляй.
У книзі наведено розв’язання задач з математики, виконані всі вправи з трьох мов (української, російської, англійської), усього – 7 предметів.
Здивував надпис (не полінуюся відтворити): «Рецензент – канд..фіз.-мат.наук, доктор філософії Массачусетського технологічного інституту, професор теоретичної та математичної фізики університету Палацького О.В.Жуков.»
У передньому слові йдеться про цінність цієї книги, мовляв, вона покликана навчити дітей робити уроки з радістю, це просто рятівне коло для роздратованих і стомлених роботою батьків, котрих вдома чекають діти із домашніми завданнями. І далі в такому ж руслі про мету і цілі початкової ланки освіти…
Et cetĕra…
Якщо батьки більш-менш кумекають, приміром, в арифметиці, то, вважаю, обчислити, скільки ящиків знадобиться, аби розфасувати 24 кг яблук по 6 кг у кожному з них, можна й без цієї підказки. Якщо ж бідним діточкам не пощастило із батьками, – бо тим байдуже, – тоді ця книжка не врятує.
З власних спостережень знаю, що такі книжки начебто для батьків насправді придбані для учнів. І без них дуже багато дітей просто відчувають себе безпорадними. Одна знайома матуся казала, що вона вже й ховала ту книжку, та все одно дитина знаходила. Я ж радила настійливо не ховати, а просто викинути її геть. Дарма. З нею, порадницею, спокійніше. І не тільки дитині, а насамперед батькам.
Обуренню немає меж.
Особливо як подумаєш, скільки насправді гарних книжок можна було б надрукувати. Але це вже з іншого шоу.