Допомога - Пошук - Користувачі - Календар
Повна версія: господар і хазяїн
Форум СЛОВНИКa.ua > Основний форум СЛОВНИК.НЕТ > Різне
Черепаха
А два тижні тому сонечко гріло палкіше, і на залитому світлом базарі на "Героїв Дніпра" селяни продавали останні сливки цього врожаю.
Власник мішків з картоплею відійшов, і якась пані запитала в його сусіди: "А де господар?"
"Господар? в цієї картоплі не господар, а хазяїн, -- тлумачив продавець. -- Господарі -- це у верховній раді господарі. Президент, Юля -- ото вони господарі. А він хазяїн".
Не знаю, чи переконало це покупців, але вирішила ось у вас запитати, чи таке "народне" тлумачення має якесь глибше коріння чи це просто наслідок русифікації?

Пригадалися мені також колядки-щедрівки:
"Пане Господарю, а в твоєму дворі
Рай розвився..."
І думаю, що співалося це, мабуть, ще й для того, щоби нагадати про справжню місію кожного господаря. І що ми, ми ж і є господарі в своїй хаті.

А в якій це мові словом, яке позначало господаря (Господа), називали також і гостя? В арамейській? івриті? (це я пригадала з якоїсь інтерпретації євангельських сюжетів)
Танка
У пошуках тлумачення слів господар, хазяїн знайшла в нетрях таке:
Господь — найдавніша назва Бога в усіх індоєвропейських мовах. У старослов’янських мовах gospodь, в східно-слов’янських — господь, господин. Ярославна в “Слові о полку Ігоревім” звертається до Сонця-Бога: “Чому, Господине, простер гарячу лучу свою (проміння) на воїв Лада?” У Болгар досі існує уявлення про те, що Дідо-Господь ходив по землі в образі літнього чоловіка і навчав людей орати землю.
Мовознавці стверджують, що етимологія цього слова складна і затемнена, хоча існує припущення, що його перша частина індо-європейське гостіс — гість, а друга - потіс — пан, володар. Тобто значення слова Господь — “гостинний господар”, що близьке до імені західнослов’янського Бога Радогоста — “радого гостям”. В давньоіндійських говірках Господь (Джаспаті) — владика Роду, що. вірогідно, є найдавнішим уявленням про Бога як батька (голову) Роду.
Перекладачі Біблії підступно експлуатували нашу язичницьку назву Всевишнього Господа, перекладаючи власне ім’я жидівського Єгови (Яхве) загальною назвою Бога. Як писав І. Огієнко (митрополит Іларіон), в Біблії Елогім Єгова скрізь перекладене язичницькими словами Господь Бог.
В Язичницькій Вірі наших Предків існує Господь Сварог як Прабатько нашого Роду і Народу.

http://svaroh.al.ru/svarohs/sv-boh/azbuka5.html

Компонент pati має складові pa+ti, де ti – суфікс, який творить від дієслівних основ дієприкметники теперішнього часу, а pa – основа, яка означає "захищати, охороняти, берегти". Отож pati несе значення "який захищає, боронить" (рос. защищающий), іншими словами, "оборонець, воїн, правитель, цар". Слово має і значення "господар, хазяїн, бог" [8, 364] і відповідники в багатьох іє. мовах: лит. pats "господар", рос. батя, укр. батько (укр. бате, божечку-батечку – кличні форми), а ще – патер, падре, батюшка тощо. Pati входить другим компонентом в імена індійських богів (Пашупаті, Праджапаті, Ґанапаті, Брихаспаті, Брахманаспаті) й важливі соціальні терміни: gopati "пастух, воїн, цар", досл. "охоронець корів-худоби", senapati "полководець" (досл. "владика війська"), rashtrapati "владика держави", вжиткове нині в значенні "президент", grihapati "господар, хазяїн". Інше означення домогосподаря у санскриті – grihastha, яке через видозміни gehastha-gehasta прибрало в гуцулів форму ґазда. Українське хазяїн, у свою чергу, споріднене з індійським gosayin, первісне значення якого – "власник корів, худоби".
http://www.ualogos.kiev.ua/toprint.html?id=1053

Розлого про це тут: http://ukrainoznavstvo.info/vyd/itu/gri.html

Ще фрагменти з обговорень:

Но самым правильным, на мой взгляд, было бы отталкиваться от этимологии. Слово «государство» в русском языке происходит от «государь»! Государь от господар (др.болгарского). Господарь - хозяин, владелец! Следовательно, государь - владелец и распорядитель некоей личной собственности! А государство - это и есть личная собственность государя (господаря - господина).

Селянин – житель села, господар – дар Господа


Кобилянська, Франко, Марко Вовчок, Мирний, Барка, Лепкий, Багряний, Гончар... Пересвідчилась, що всі названі письменники вживали обидва слова.

"— Чого б то й бажати, та не випадає. Я такеньки міркую: зостанусь я -тутечки, у Дубцях, буду вам господарства доглядати, поряджати, а ти у хуторі хазяйствуй. А що ж? Чи там, чи там покинути, — і хазяйство переведеться, і впокою душі не матимеш. Панське око товар тучить, — недурно сказано." (Марко Вовчок, Інститутка)

"Отже, бачите, що нi. Цiкавлюся, що робиться в свiтi, а як вiсток
нiзвiдки нема, пiклуюся городом, садком, господарством."
(Богдан Лепкий, Мазепа). У цьому прикладі схоже на те, що під господарством мається на увазі худоба, товар.

"Дуже йому вподобалось хазяйське господарствечко, як оглянув він його; дуже приємненько було йому чути, що у хаті співав голосок, а вітер зносив теплим повівом і спів, і слова." (Марко Вовчок, Дев'ять братів і десята сестричка Галя).

"Було хазяйствечко там якесь в його, та не дуже він за його дбав. Дячиха господарювала і усьому лад давала. Невсипуща з неї хазяйка була; цілісінький вона день, було, тупає-порається коло господи, її і в хаті, і надворі, її на городі і коло загороди – скрізь її повно. Жінка в його була молода і з себе гарна, прудка й моторна, як соколиця." (Марко Вовчок, Дяк).

А у Ольги Кобилянської ("Через кладку") натрапила на слово доматорка - господиня, хозяйка. Отже, у чол.роді доматор.
"Ледве що вона це вимовила, як показалася голова доктора Роттера в дверях, і він попросив нас від іменіі доматорки до чаю."
Валентин
Цитата
А в якій це мові словом, яке позначало господаря (Господа), називали також і гостя? В арамейській? івриті? (це я пригадала з якоїсь інтерпретації євангельських сюжетів)

А моя теща-небожка казала: "Ой, Боже, Боже та й ти, Господи!" , "Над ким ті боги богуватимуть, як нас не буде?" А була вона родом з Хоцьок, що на Переяславщині на Київщині.
Танка
Виявляеється, є слова
домнул - пан, господар
домна - пані, господарка.
То слова румунські, ось приклади їх використання в сучасній українській літературі:

Спочатку, як водиться, приклад про господаря, домнула, а потім вже й про його дружину:

Так вона й прожила все життя за домнулом Тодором Чепрагою з тихим вдоволенням, що їй найбільше з усіх сільських дівчат повезло.

І Віоріка була щасливою — покірною, терплячою жінкою, що й досі боїться підняти на свого домнула сердитий чи сумний погляд, не те що голос...

Почувши про Мілю, жінка якусь мить придивлялась до Віорелії, а далі спитала:
— А домна, бува, не та головиха, в якої Міля наймичкою служила?

(Галина Тарасюк, Покоївка)
Черепаха
Дякую, пані Танко!
отже виходить, що господар і хазяїн можуть бути рівноправними синонімами, а все решта -- народна етимологія.

От єдине --
оцьому джерелу: http://svaroh.al.ru/svarohs/sv-boh/azbuka5.html
не можу собі дозволити довіряти, через надмірну схильність цієї організації легко спекулювати складними питаннями.
Лаврін
Цитата(Черепаха @ 5.11.2009, 15:52) *
...отже виходить, що господар і хазяїн можуть бути рівноправними синонімами, а все решта -- народна етимологія.

А є ще ґазда! (Що, забули? unsure.gif )
Цитата
ҐАЗДА, ґазди, ч., зах. Господар.
ҐАЗДИНЯ, -і, ж., зах. Господарка. (Словник)

...або "господиня".
Цитата
[ґазда] "господар" (Словар Грінченка, Малорусько-німецький словар Желехівського, 1886), ґаздиня, ґаздівка "господарство", газдівство, ґаздівство; п. [gazda] "заможний господар", ч. діал. слц. gazda "господар", схв. газда "багатій", слн. gazda "господар"; - запозичення з угорської мови ; уг. gazda "господар", у свою чергу, походить із слов'янських мов (<слов. gospoda). - Лизанець П.М., НЗ УжДу, "Атлас лексичних мадяризмів та їх відповідників в українських говорах Закарпатської області УРСР", 1976 (ЕСУМ)[/i]
Танка
Цитата(Лорейн @ 6.11.2009, 15:23) *

А є ще ґазда! (Що, забули? unsure.gif )

...або "господиня".


Ось випадково знайшла про гостинну ґаздиню:

БАВА, -и, ж., зах. Гостинна ґаздиня, що неохоче відпускає гостей. smile.gif
********
Цитата
Ось випадково знайшла про гостинну ґаздиню:
БАВА, -и, ж., зах. Гостинна ґаздиня, що неохоче відпускає гостей. smile.gif

Пораюха – дбайлива господиня. Взяли скриню, перину, до хати господиню, до печі – пораюху, до хлопця – щебетуху (весільна пісня).
Мастилиха – господиня на весіллі. Мастилиху кликали до танців з віником.
Це текстова версія — лише основний контент. Для перегляду повної версії цієї сторінки, будь ласка, натисніть сюди.
Русская версия Invision Power Board © 2001-2019 Invision Power Services, Inc.