Допомога - Пошук - Користувачі - Календар
Повна версія: Г чи Ґ
Форум СЛОВНИКa.ua > Основний форум СЛОВНИК.НЕТ > Мовні консультації
Кобзар
Нишпорив правописом та наткнувся на регулювання вживання букв Г та Ґ у власних назвах іншомовного походження. Ось що каже чинний правопис.

§ 14. Літера Г

Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: гадка, гей, могутній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження: газета, генерал, грамота, Євангеліє; Гегель, Гомер, Англія, Гаага, а також у недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео-, -лог-, -гог-, -грам-, -граф-; агітація, агресія, горизонт, магазин; географія, геологія, педагог, кілограм, фотографія (див. ще § 87).

§ 15. Літера Ґ

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете.

§ 87. G, H

G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.

Як тепер зрозуміти, коли вживати ту чи іншу літеру? З одного боку правопис каже, що G i H зазвичай передаються літегою Г, з іншого наполягає, що вживання у вимові Ґ замість Г не є порушення орфоепічної норми. Я зверну вашу увазу, що лише у вимові. Тому, я так розумію, в усіх словах іншомовного походження слід писати Г?
sergiusz
А як бути з загальними назвами. Наприклад: агрегат чи аґреґат, гей (гомосексуаліст) чи ґей і так далі. Сучасний правопис взагалі не висвітлює цих питань. Дійсно, досить цікаве спостереження про ВИМОВУ. Виходить, що пистати потрібно ґ, а читати г. Інститут української мови вирішив приблизити український правопис до англійського: пишемо Лондон, а читаємо Ліверпуль. Що цікаво, що різні довідники подають різні написання і агрегат, і аґреґат. Як же тоді правильно?
Кобзар
Цитата(sergiusz @ 6.8.2009, 9:35) *

А як бути з загальними назвами. Наприклад: агрегат чи аґреґат, гей (гомосексуаліст) чи ґей і так далі. Сучасний правопис взагалі не висвітлює цих питань. Дійсно, досить цікаве спостереження про ВИМОВУ. Виходить, що пистати потрібно ґ, а читати г. Інститут української мови вирішив приблизити український правопис до англійського: пишемо Лондон, а читаємо Ліверпуль. Що цікаво, що різні довідники подають різні написання і агрегат, і аґреґат. Як же тоді правильно?


Ні-ні, зверніть увагу на параграф 87. Там записано, що загальні назви теж слід писати через г.
Savo
Цитата(Кобзар @ 6.8.2009, 8:16) *

Тому, я так розумію, в усіх словах іншомовного походження слід писати Г?[/font]

Так, чинний правопис саме це й регламентує. Літеру ґ наразі реабілітовано тільки для обмеженої кількості слів. Переважно тих, що були писані з нею ще на початку ХХ століття.
Кобзар
От і я такої думки. Коли Ви є у Вікіпедії, то приєднуйтеся до обговорення вживання Г/Ґ. Будь ласка! smile.gif
sergiusz
Цитата(Кобзар @ 6.8.2009, 14:36) *

Ні-ні, зверніть увагу на параграф 87. Там записано, що загальні назви теж слід писати через г.

а читати можна ґ? Не логічно

Цитата(Savo @ 6.8.2009, 15:07) *

Так, чинний правопис саме це й регламентує. Літеру ґ наразі реабілітовано тільки для обмеженої кількості слів. Переважно тих, що були писані з нею ще на початку ХХ століття.

та і для таких слів її ребілітовано не повністью. Почитайте словник Голоскевича. Літера є, а правил нема. Якщо хочете вживайте, а не хочете не вживайте))))) ag.gif як хочете читайте ag.gif взагалі жодних порушень орфоепічних норм. Цікаво, а вони є, ті норми? ag.gif

Цитата(Кобзар @ 6.8.2009, 8:16) *

Нишпорив правописом та наткнувся на регулювання вживання букв Г та Ґ у власних назвах іншомовного походження. Ось що каже чинний правопис.

§ 14. Літера Г

Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: гадка, гей, могутній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження: газета, генерал, грамота, Євангеліє; Гегель, Гомер, Англія, Гаага, а також у недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео-, -лог-, -гог-, -грам-, -граф-; агітація, агресія, горизонт, магазин; географія, геологія, педагог, кілограм, фотографія (див. ще § 87).

§ 15. Літера Ґ

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете.

§ 87. G, H

G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.

Як тепер зрозуміти, коли вживати ту чи іншу літеру? З одного боку правопис каже, що G i H зазвичай передаються літегою Г, з іншого наполягає, що вживання у вимові Ґ замість Г не є порушення орфоепічної норми. Я зверну вашу увазу, що лише у вимові. Тому, я так розумію, в усіх словах іншомовного походження слід писати Г?


до речі, зверніть увагу, що у самому Чинному правописі літара ґ має якесь маргінальне місце. Наприклад: вона відсутна у переліках. Після неї відразу йде д:
II відміна
А. Однина
§ 48. Родовий відмінок

1. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.

1) Іменники середн. роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.

2) Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:

а) Назви осіб, власні імена та прізвища: промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Дорошенка, Франка; також персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Ліса, Мороза та ін.

б) Назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня.

в) Назви предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, стола (й столу).

г) Назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова.

Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо.

д) Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева.

е) Назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня (але віку, року); назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (але листопаду — назва процесу), понеділка; назви грошових знаків: гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви: десятка, мільйона, мільярда.

є) Назви машин та їх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора.

ж) Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо, але: виду, роду, також синтаксису, складу, способу (про інші категорії термінів див. п. 3).
Savo
Цитата(sergiusz @ 20.11.2009, 16:40) *

та і для таких слів її ребілітовано не повністью. Почитайте словник Голоскевича. Літера є, а правил нема. Якщо хочете вживайте, а не хочете не вживайте))))) ag.gif як хочете читайте ag.gif взагалі жодних порушень орфоепічних норм.

Пишучи на початку ХХ століття, я мав на увазі насамперед словник Грінченка, а не Голоскевича 1929 р.
Даруйте, а регіт що має означати?
Цитата(sergiusz @ 20.11.2009, 16:40) *

Цікаво, а вони є, ті норми? ag.gif

Є. В орфоепічному словнику зафіксовані. Наприклад, у цьому.
Цитата(sergiusz @ 20.11.2009, 16:40) *

до речі, зверніть увагу, що у самому Чинному правописі літара ґ має якесь маргінальне місце.

Це правда. Видно, невтямки було укладачам правопису позмінювати систему послідовності... Але ніщо не заважає самому використовувати її правильно.
Вам кортить знову натиснути на улюблену мозолю? Згадати правописні війни? Який "досконалий" у нас правопис, наче давно знаємо.
sergiusz
Цитата(Savo @ 20.11.2009, 19:39) *

Пишучи на початку ХХ століття, я мав на увазі насамперед словник Грінченка, а не Голоскевича 1929 р.
Даруйте, а регіт що має означати?

Є. В орфоепічному словнику зафіксовані. Наприклад, у цьому.

Це правда. Видно, невтямки було укладачам правопису позмінювати систему послідовності... Але ніщо не заважає самому використовувати її правильно.
Вам кортить знову натиснути на улюблену мозолю? Згадати правописні війни? Який "досконалий" у нас правопис, наче давно знаємо.


Боже борони війни shok.gif просто я працюю перекладачем і маю тяжку годину з цим "чинним", річ у тім, що діаспора користується здебільшого "Голоскевичем" та правописом 1929 року, і тому, залежно від походження клієнта оце "непорушення норм" мені дається взнаки. Ситуація ускладнюється ще й тим, що різні посібники дають різне написання. Не маючи чітких правил, я не можу довести, що я не верблюд. А регіт... не прийміть за образу. Це регіт над нашими науковцями, які ввели літеру, а не усталили правил.
Черепаха
Послідовно намагаюся писати в іншомовних словах латинського походження ґ, в словах грецького походження - г.
sergiusz
Цитата(Savo @ 20.11.2009, 19:39) *

Пишучи на початку ХХ століття, я мав на увазі насамперед словник Грінченка, а не Голоскевича 1929 р.
Даруйте, а регіт що має означати?

Є. В орфоепічному словнику зафіксовані. Наприклад, у цьому.

Це правда. Видно, невтямки було укладачам правопису позмінювати систему послідовності... Але ніщо не заважає самому використовувати її правильно.
Вам кортить знову натиснути на улюблену мозолю? Згадати правописні війни? Який "досконалий" у нас правопис, наче давно знаємо.


щоб не бути голослівним. Порівняйте: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpk.../2008_26/8.html
і
http://www.sdip.gov.ua/ua/transliteruvannja.html
в одному джерелі: ґ (ґруп), а іншому г (груп), в одному джерелі: ng - нґ, а в іншому - нг, і як бути?
Основознавець
Цитата(sergiusz @ 24.11.2009, 15:54) *
просто я працюю перекладачем і маю тяжку годину з цим "чинним", річ у тім, що діаспора користується здебільшого "Голоскевичем" та правописом 1929 року, і тому, залежно від походження клієнта оце "непорушення норм" мені дається взнаки.
Я б радив вам користуватись саме г. А коли чужоземні слова, які не прижились у вкраїнському побуті, то краще ґ, щоб якнайліпше передати звучання для колориту. Але перевагу варто-таки надавати г.
Дмитро
Дещо про вживання фонем Г та Ґ, а також невеличкий словник є тут.
Andriy
також отут є список слів з Ґ в академічному рос-укр словнику 33р.
********
Цитата(Andriy @ 24.11.2009, 19:26) *

також отут є список слів з Ґ в академічному рос-укр словнику 33р.

А тут посилання на перелік слів з літерою Ґ за словником Бориса Грінченка.
Це текстова версія — лише основний контент. Для перегляду повної версії цієї сторінки, будь ласка, натисніть сюди.
Русская версия Invision Power Board © 2001-2019 Invision Power Services, Inc.