Форум СЛОВНИК.НЕТ

Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )

 
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
> Історія слова. Жінка
Танка
повідомлення 27.3.2012, 21:16
Повідомлення #1


Моволюб
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 889
Реєстрація: 4.3.2009
З: м.Луганськ
Користувач №: 3 123
Подякували: 5559



Репутація:   22  


Ось яке цікаву розвідку прочитала в казці-есеї Докії Гуменної "Благослови, мати!"
Цитата
Що такої категорії, як батько, не було в умах та уявленнях членів цієї першої родової громади, видно не тільки з казок. Видно і з затриманих обрядів-звичаїв (от, українське весілля, наприклад), якраз на тій самій незміренній території, де знайдено жіночі зображення.
Очевидно, вже в часи оріньяку витворився той звук (чи слово), що в нас звучить, як жінка (стара форма – жена). Жен у французькій (le gene – люди), англійській (the gender – рід), латинській (genetive – родовий) мовах означає «рід» себто «жени».
При зароджувані прапредка цих мов не було іншого слова на означення роду, як те саме слово, що означало й «жінка» і що в нашій мові так і зосталося існувати у своєму первісному значенні.
У англійсько-українському словнику Подвезька є 36 англійських слів цього походження. І це показує, як праслово глибоко пройшло в мислення, вже втративши свій первісний вигляд. Ось тільки один приклад: «Дженерал» (general) це – «загальний», «спільний» себто «рід»; але й «дженерал» (general) – головний; військовий чин, ще й до того ж найвищий. Щось зовсім далеке і протилежне.
Це на Заході. А на Сході – своя картина. Там є також слово «жен». У Сіямі і Сх.Індії женана означає «гарем», «та частина міста, де живуть тільки жінки». В Індії зенане (zenana) – та половина домуде живе жіноча частина родини: дочки, невістки. Гінні (ghinni) – жінка-господиня в індуській родині. Одночасно ж у санскриті і вченні йоґа (що з нього ми знаємо це слово) жнана (jnana) означає знання. Таким чином, ми індусько-санскритським пояснюємо наше українське слово, як це не парадоксально! Знання, виявляється, означає «жіноча мудрість».
На півдні ж, у Греції, це саме же дуже легко впізнається у словах із коренем ге, гі. Ось серія слів, що з грецької перейшли до загального вжитку, зв’язані з біологічними, відтворчими моментами: гени, геніталії, генеалогія, генерація, генеза, євгеніка, геній, гінекей.
Більше того, грецька богиня Ге (ще звуть її Гая і Ґая), мати богів у грецькій мітології, вона ж – богиня-Земля. А як відомо, земля-гео у індоєвропейському віруванні – мати. («Мати – сира земля», приказка). Що гео – земля, на це є такі непідкупні свідки, як загальновідомі слова: геометрія, геодезія – міряння землі; географія – наука про поверхню земної кулі; геологія – наука про надра землі.
Отже, можна сказати, що Европу і велику частину Азії заселяють як не прямі нащадки «женів», (читай: «народу із символом оріньяцьких жіночих зображень»), то якісь в більшій чи меншій мірі споріднені з «женами» сусіди. Але найнедвозначніше і найвиробленіше це «ж» у нашій мові. Аджеж, крім жена, маємо й набір слів, що малюють саме оті поняття, які людина оріньяку починала вже усвідомлювати в свойому побуті. Поминаючи промовисті слова живіт, життя цього ж кореня, скеруймо увагу на слова житло, жар.
Є ще слова жижка, що вже перейшло до дитячого словника і означає «вогонь», «жар». У сербській мові жіжіца означає «сірник», себто «вогник». Старослов’янське слово жґьома, (вогонь), слова жага, ожуг (запалена палиця)... Скрізь ви чуєте оце «ж-ж-ж», наче тут десь поблизу працює прилад добування вогню. І от така подібність до слова, що означає «жінка».
Так воно й є. У тих народів, що живуть в умовах схожих до оріньяцьких, прилад для добування вогню зветься «вогонь-жінка». Так, у коряків прилад цей, дощечка, що має вигляд людської фігурки, – найважливіша річ у господарнстві.



Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 27.3.2012, 22:54
Повідомлення #2


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Казка - то таки казка. Так можна пояснити схожість у індоєвропейських мовах слова мати, сестра, брат, молоко, м'ясо тощо. Я собі колись надумав собі, що жінка походить від функції "жати" - та що жне. Аж тут все складніше намалювалося.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення

Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
2 люд. читає цю тему (гостей: 2, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0

 



Текстова версія Зараз: 21.5.2018, 16:45