про сніг, навіяно погодою… Опції

[Лаврін]

Зима прийшла неждано-негадано, рання і дружня... Уздрівши вранці сніжно-білу вулицю, так і спали на думку рядки з відомої ліричної пісеньки: "... білий сніг на зеленому листі", - адже багато ще дерев не скинуло своє жовто-зелене вбрання, а тонке гілля обвисло під вагою першого важкого мокрого снігу…

Білий сніг на зеленому листі
Слова: Михайло Ткач
Музика: Олександр Білаш
Виконує: Дмитро Гнатюк

Вигладаю тебе ще з весняних доріг,
Обминаю у мріях стежини тернисті.
Замість тебе в саду раптом сніг, раптом сніг, |
Ранній сніг на зеленому листі. | (2)

Чи дорогу тобі може хтось перебіг,
Чи тебе забарили вітри норовисті,
Що так рано в саду раптом сніг, раптом сніг, |
Сніг, як сміх, на зеленому листі. (2)

Коли десь, моє щастя, ти збилося з ніг,
То поклич - і до серця мого нахилися, -
І розтане той сніг - ранній сніг, ранній сніг, |
Сніг, як сум, на зеленому листі. (2)

Я виходити буду щодня на поріг,
Сподіватися буду, що прийдеш колись ти,
Бо для мене той сніг - ранній сніг, ранній сніг, |
Пізній цвіт на зеленому листі.

Сніг, що став нагло падати, був хоч і мокрий, проте за деякий час утворив хоч і плохенький, утім усе-таки сніговий покрив. Який, проте, невдовзі став танути...

І скоро люди вже, либонь, промовлятимуть типові як на зиму фрази: "сніг попадує" і "сніг кладе".

Перша фразема - сніг попадує - означає, що сніг поволеньки, з перепинками собі падає, проте ані гадки не має припинятися, тим самим утворюючи виразний сніговий покрив.

А фраза - сніг кладе - стосується більшої інтенсивності сніговиці, та такої, що, коли її, цю фразу, кажуть, приміром, увечері, і тоном таким захоплено-піднесеним, що межує з певним острахом: А сніг кладе - ти бач!, - то мається на увазі, що на ранок на дворі буде біло-пребіло від чималої маси снігу, і хто зна, чи де не доведеться весь ранок потратити, щоб розчистити вулицю од снігу…

[Черепаха]

/.../
Перша фразема - сніг попадує - означає, що сніг поволеньки, з перепинками собі падає, проте ані гадки не має припинятися, тим самим утворюючи виразний сніговий покрив.

А фраза - сніг кладе - стосується більшої інтенсивності сніговиці, та такої, що, коли її, цю фразу, кажуть, приміром, увечері, і тоном таким захоплено-підненсеним, що межує з певним острахом: А сніг кладе - ти бач!, - то мається на увазі, що на ранок на дворі буде біло-пребіло від чималої маси снігу, і хто зна, чи де не доведеться весь ранок потратити, щоб розчистити вулицю од снігу…

А гарно!..
*замріяно* ех!

[Листопад]

Білий сніг на зеленому листі
Слова: Михайло Ткач
Музика: Олександр Білаш
Виконує: Дмитро Гнатюк

Дякуємо, що нагадали... Стягнули. Слухаємо. Насолоджуємося.

[Лаврін]

Тішуся з того, що люди нагадали собі нашу чудову пісенну минувшину! Але - далі…
…важлива заввага: забулося про наголоси!

Власне, вимовляють "сніг попадУє": мабуть, напротивагу російському "попАдывает".

Звична сценка на кухні, де є кілька чоловік люду. За вікном став падати сніг. Один з них, зобачивши "білі мухи" за вікном, без зайвого мудрування рече:
- Сніг попадУє - ти бач!
Другий співрозмовник вторує тому у відповідь:
- ПадУє-попадУє.
***

Щодо „сніг кладе” - немає якихось особливих наголошувань: наголос на звичному „кладЕ”.
Тут, можливо, може бути хіба неправильне розуміння, як от у гарно перекладеному українською вірші Йосипа Бродського.

Ніч у шурхоті снігопаду.
Бруківкою тихо шкребе лопата.
У вікні напроти горить лампада.
Я стирчу на стальній пружинці.
Бачу тільки лампаду. Зате ікони
я не бачу. Я іду до балкона.
Сніг кладе на дахи попону,
тож будинки всі – як чужинці. (Й. Бродський - Щодо вихлюпу молока (1967); пер. Ю. Буряк)

Тобто в цьому уривкові виразно можна бачити, що сніг не просто там собі кладе, а таки щось конкретне кладе - свою білу „попону”, виткану зі самого себе, зі снігу.

А в нашому випадкові фраза „Cніг кладе!” є цілком завершена: все, після кладе вже нічого на думці не мається. Щось ніби як накладається снігом, раз по раз, шар за шаром, смути снігу все ростуть та побільшуються… Тут ніби розуміється само собою, що класти не може чимось іншим, як тілько снігом.

Можлива інша видозміна.
Диви, як воно кладе! - тут уже розуміється, як певне природнє явище (воно), що кладе.

[Основознавець]

За вікном став падати сніг.

Може, таки почав, а не став?

[Savo]

Може, таки почав, а не став?

А може, той, хто про це пише, не бачив початку снігопаду. Надуживати словом почав у таких конструкціях не варто. Власне, Антоненко-Давидович про це скаже ліпше за мене.

[Основознавець]

А може, той, хто про це пише, не бачив початку снігопаду. Надуживати словом почав у таких конструкціях не варто. Власне, Антоненко-Давидович про це скаже ліпше за мене.

Пардон. Але там усі приклади про живих осіб. Я щось не збагнув, що правильно, а що ні, даруйте, проясните?

[Savo]

Пардон. Але там усі приклади про живих осіб. Я щось не збагнув, що правильно, а що ні, даруйте, проясните?

Та суть не міняється від того, про істоту чи неістоту йдеться. Мова про те, що почати (у відмінюваній формі – почав, почала, почну, почнуть...) з наступним інфінітивом доречно вживати тоді, коли хочете підкреслити саме початок якоїсь дії. Коли ж ідеться про дію взагалі, без акценту на початковий стан її протікання, годиться вживати допоміжне слово стати у якійсь формі (став, стала, стануть тощо) або якийсь інший замінник. Не варто мавпувати російських конструкцій із начать, які мають набагато ширше застосуванння на противагу українським дослівним відповідникам.

[Черепаха]

/.../ Коли ж ідеться про дію взагалі, без акценту на початковий стан її протікання, годиться вживати допоміжне слово стати у якійсь формі (став, стала, стануть тощо) або якийсь інший замінник. Не варто мавпувати російських конструкцій із начать, які мають набагато ширше застосуванння на противагу українським дослівним відповідникам.

Це атмосферне явище (початок снігопаду) -- якийсь особливий стан.
Поет сказав би, що стан душі

[Лаврін]

За вікном став падати сніг.

Може, таки почав, а не став?

Тема ця була порушена тут. Але далі за перший допис автора вона не посунулася... Хто хоче бути першим у обговоренні цієї теми?