Дитяче мовлення досліджують давно. Скажімо, писали про нього К. Чуковський, І. Франко. Думаю, й тепер є такі студії. А в цій темі пропоную поділитися дитячими слівцями з власної мамівсько-татівської практики. Ось, наприклад, моє чадо видає: я сиду(сиджу), дай мені дуркувати (друкувати) тощо.
Мою сестру звуть Христиною, але з дитинства я не міг гарно се вимовити, тому називав Тіною, так і до сьогодні залишилось. Не знаю, чи це допоможе Вам, просто дивакуватий факт.
Мій молодший брат до чотирьох років не вимовляв тверде Л. ЛЬ вимовляв, а замість Л казав польське Ł: машина Уада(Лада), тьотя Аува(Алла). Аж поки я його не навчив правильно говорити. Але було цікаво, коли він, будучи ще меншим, не вмів взагалі ніякої Л вимовляти. Казав "к'ючі", замість ключі...
"Сябоука" замість футболка
А ще я колись зі свохм троюрідним братом сперечався про назву винограду. Він казав "це сьивка", а я доводив "нєє, це винодад".
Я в дитинстві казала:
-гавбовий (то був якиїсь колір, бордовий певно);
-лавезо (лазево);
-канілізація(каналізація).
А мій синок говорить:
-хольветовий (фіолетовий).
Маю багато прикладів дитячого словотворення та не стану їх наводити, оскільки мої діти зростали в російськомовному оточенні.
Але все ж декілька можу навести:
Старший синочок у свої 4-5 рочків називав маленьку подушку, як водиться, подушкою, а от велику називав подухою. Все за законами мови: комаха-комашка...
Той же старший сидить за важливою справою на певній посудині і розмірковує:"Я над школою одружуся..." На наше питання пояснює: "Ви повмираєте, а я що, один мушу жити?"
А молодший щойно навчився говорити і на наше питання, ким буде, коли виросте, відповідає: подламістом (падламістом ). Слово це чув з пуп'яшка, таки став програмістом і працює зараз за фахом в Києві...
В маленькості трактор у мене був "твайток", а от у брата у других - "тгатга". Різні люди - отже і по-різному пристосовуються до пізнання світу вже від самого народження...
Ох, ці "фефекти фікції!"
Моя чотирирічна племінниця, коли лиш навчилася говорити, не вимовляла літери В. Майже завжди замість В було Б:
бада (вода),
бовк (вовк),
Баська (Васька - кіт),
обзуй мене (взуй мене).
І страшенно сердилася, коли її не розуміли. ("Она живет не на улице кой-кого, а на улице Койкого!")
Малий сьогодні порадував новим словом "писаночка". То він так кулькову ручку зве.Дивина. Отаке відчуття мови у дитини.
На форумі згадувалось, що є українське слово ядовитий.
Отже, у зв'язку з цим дозволю собі навести таке:
Мій старший синочок зовсім маленьким медузу називав ядузою. Логіка проста: медуза, якщо торкнеться тіла, може спричинити опік, тобто щось негативне, зовсім протилежне солодкому слову мед.
Забігла вчора в гості до своєї ріднесенької куми. На порозі стріла мене похресниця: задумлива, серйозна... Питаю, що сталося.
─ Ти що, хресна, не знаєш, що по вулиці грип ходить? ─ чую у відповідь.
─ Який грип? ─ ніби й не розумію, у чому справа.
─ Який-який! СВИНСЬКИЙ! ─ насупивши малесенькі бровенята, відрізала Алінка.
P. S. Що http://www.slovnyk.net/index.php?swrd=%F1%E2%E8%ED%F1%FC%EA%E8%E9&x=37&y=15, то свинський той триклятий грип!!!
Свого часу старший синочок казав
пана - правильно
апана - неправильно
Все за правилом: додано початкову частинку а для заперечення чого-небудь...
Cинок говорить такі дієслова:
- сховаАвсів (сховався)
- зламАвсів (зламався)
Нові слівця - витотоцикл (мотоцикл), попувай (попугай), скора допомога (швидка допомога)
Щойно стала свідком діалогу:
– Сашку, а що ти робиш зі стільчиком (питає бабуся, застукавши малого (три рочки) за процесом пошуку цукерок на горішній полиці в кухні)?
– Бабко, йдіть у телевізор!..
Словничок:
попкорн - попкорМ
За пошуки новорічного костюма для свого Назарка (йому чотири рочки) моя подруга взялася ще місяць тому. Однак ніяк не могла догодити вередливому синочкові. Запитує обережно:
- Можливо, ти Зайчиком на Новий рік будеш?
- Нє-е, - напужився Назарко.
- Ну, тоді Чарівником. І костюм уже знаю, де придбати, - зраділа мама.
- Ну нє-е. Я вже великий! Не хочу!!!
- То який казковий персонаж тобі подобається? Ким хочеш бути? Скажи! - подруга почала втрачати терпець.
- Скажу. Президентом, - без зайвих вагань відрізав "дорослий" син.
Епілог. Прототипи мають знати в обличчя своїх "казкових героїв".
Ще один кумедний вислів почула з дитячих уст:
Чай з бегемотом - чай з бергамотом.
- Мамочко, дивіться, дядя на балдадайці грає!!!
Недавно малий доказував, що він хороший.
Перелік:
"Я хороший, красивий, послушний, розумний і ... МЕНЕ БАБКА ЛЮБИТЬ!!!!!"
Є у мене хлопчик-школярик, йому 8 років. З ним ми вчимо люблену ним математику, звичайно, вдаємося й до інших розумових розваг.
У нас урок математики. Я тицьнула йому на задачку з підручника, а там намальована рисочка, під нею написано "9 шаров", внизу – ще одна рисочка, утричі довша за першу, підписано "У 3 рази більше". Потім все це охоплено великою фігурною дужкою і стоїть знак питання. Отже, треба скласти задачу. Мій хлопчик досить швидко і жваво починає:
"В первый день в магазин привезли 9 шаров, а во второй – в 3 раза больше. Сколько всего шаров привезли в магазин?"
"Правильно", - кажу. І тут мені захотілося сказати йому, що є безліч варіантів, як за допомогою слів, звичайно ж, красивих, можна скласти начебто одну задачу, але на різні теми. До того ж привернути увагу, що, як ті шари завозять в магазин по 9 штук, то, мабуть, вони якісь величезні чи занадто важкі? Я й почала видавати йому свій варіант:
"Мама купила Дане 9 шариков..." А у Дані є брат, йому 21 рік, він студент.
Далі, бажаючи, щоб у Дані було більше шариків, ніж у брата, кажу: "Нет, давай лучше так: Мама купила Мише 9 шаров..." Тут він мене перебиває і каже: "А Мишу шарики не интересуют..."
Із дитячого словничка:
Суп з кракаділками (суп із фрикадельками)
Пригадалося, як маленьким синочок вчився лічити:
...чотирнадцять, п'ятнадцять, п'ятдцать, шістнадцять...
і те п'ятдцать було у нього окремим повноправним числом...
-Синку, куди тато пішов?
-До дяді чайника. (Як потім зясувалося, до дяді начальника)
Віднедавна дружина дозволяє моєму 6-річному першокласнику сідати за комп’ютер тільки в суботу й неділю.
У понеділок, 8 Березня, зачув краєм вуха фразу: "Мам, а правда, сьогодні і мій день?"
Мій синочок маленьким називав світло-сірий колір темно-білим...
Іще таке пригадалося:
Закінчення навчального року, останній шкільний день у початкових класах. Прощання з першою вчителькою. Кажу синові:
- Ось і прийшов час розставання. Усі жалкуватимуть, а дівчатка, мабуть, ще й плакатимуть за першою вчителькою... А ти як?
- Як всі будуть плакати - і я поплачу...
Фраза дня:
Сьогодні в садочку дівчатка розкидали порядок!! (тобто наробили безлад )
Цю історію розповіла мені знайома. Сама вона родом з далекого поліського села, можна сказати, глушини. Перед Великоднем вирішила жінка з’їздити на батьківщину, до своєї неньки, та й родичів заразом відвідати. А чоловік із сином (назвемо хлопчика Іванком) залишилися вдома.
Якось допитлива сусідка запитує в Іванка:
- Хлопче, щось я твоєї мами давненько не бачила? А чи вдома вона?
- Ні, - відповідає хлопчик. - Поїхала...
- А куди поїхала? - не вгамується сусідка. - Далеко?
- Далеко. До моєї бабусі.
- А як село зветься?
- Я забув. Але знаю точно: це десь за Географією?
- Де? За чим? - здивуванню доскіпливої жінки не було меж.
- Та за якоюсь Географією. Мій татко казав, що моя бабуся живе там, де географія закінчується.
Синочок у 1 класі... Записався у гурток, де вчать грати у шахи, шашки. Походив з тиждень і каже:
- Все, нема чого туди ходити. Як фігури ходять - я вже знаю, тепер буду їздити на змагання та олімпіади...
Словничок синочка:
Рілочка - це....
Хто вгадає, що це?
А мо', го-рілочка? (всепереможна реклама?)
Ця річ поряд з тарілочкою.
Малий перекрутив початкові літери і залишив лиш "лочку".
Зрання мене будить:
- Вставай, валялюйка !
Балабайка -це ??? (відразу кажу,що не балалайка)
Не відгадаєте.
Це мухобійка або клапайка, як кажуть на Закарпатті.
Чому саме так він її назвав, не знаю.
До речі, в словнику мухобійки нема. Може я щось не правильно написала? В українській мові є таке слово?
Письменник Юрій Винничук слово мухобійка знає.
http://www.umoloda.kiev.ua/number/1314/225/46396/:
Щиро кажучи, про лампачку ніколи не чув. Таке слово знайшов лише в http://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=1&tbs=bks%3A1&q=%22%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0%22&btnG=%D0%9F%D0%BE%D0%B8%D1%81%D0%BA&aq=f&aqi=&aql=&oq=&gs_rfai=. Однак що воно означає у мові псков'ян — загадка. Цікаво було б дізнатися про етимологію цього слова.
Натомість, клапайка (клапачка) походить від http://www.slovnyk.net/?swrd=%EA%EB%E0%EF%E0%F2%E8 — дієслова, відомого літературній мові. А що клапати — синонім дієслова хляпати, то можливий варіант і хляпавка. Найчастіше це слово трапляється в значенні http://www.slovnyk.net/?swrd=%F5%EB%FF%EF%E0%E2%EA%E0, проте Російсько-український словник Агатангела Кримського та Сергія Єфремова фіксує його і в як відповідник до російської "мухобойки". До речі, від українських мовців часто можна почути саме такий зросійщений варіант — мухобойка. Трапляється він і в http://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbs=bks:1&tbo=p&q=%D0%BC%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B0&num=10&lr=lang_uk. Та я б його все ж таки виправив на мухобійку.
Поряд із клапайкою та хляпавкою стоїть і той варіант, що я його чув змалечку від своїх дідусів та бабусь — ляпавка. До речі, таке значення ляпавки фіксує Етимологічний словник української мови:
Як варіант може бути і http://www.slovnyk.net/?swrd=%CB%DF%D1%CA%C0%F2%E8&x=40&y=14 (до речі, саме так у дитинстві я називала мухобійку).
Словничок сина:
перехідний перехід - пішохідний перехід
Похресник у передмісті мешкає. Мама, як годиться, навчає його, як котра тварина каже: песик - "гав", курочка "ко-ко-ко", киця - "няв", кОзя (коза по-дитячому) -"ме" . Коли годувала, вказала на ікону: "Бачиш? То БОзя". Малий: "Ме?". Мама: "Та то БОзя, а не кОзя!"
Словничок сина:
звізда - зірка
А тут в неті випадково натрапила на таку книжечку.
http://www.radikal.ru
То "звізда" українське слово? І , до речі, як писати його? ЗвІзда чи звИзда?
Словничок сина :
Мама, дивіться, яка висока калюжа!!!! - Певно має на увазі - широка або глибока... ще не визначився ))
Цю невигадану історію розповіла мені знайома (вона працює в місцевій газеті журналістом).
Якось бабуся запитала у маленького Сашка:
- А чим це моє золотко так смачно пахне?
- Чим-чим... Звісно, що зубами! - почула старенька від онука, який перед тим почистив зуби.
Сьогоднішній діалог з малим:
- Мамочко, я пірат!!!
_ Який пірат?
-Біллі Бонс.
- А чого не Сільвер?
-У Біллі Бонса 2 ноги ...
у мене не знайшлося коментарів...
Мій старший племінник, який уже відслужив у війську, коли був зовсім малим, часто проводив усеньке літо в селі. Тоді ще була жива моя бабуся, і вона дуже любила спілкуватися зі своїм єдиним правнуком. За літо хлопчик набирався від прабабуні всіляких діалектизмів і, повернувшись додому, шокував батька кумедними словечками на зразок: скуль, стуль, гонде, гондзьо і т. п. Почувши це уперше, він сказав:
- Гей, малий, та ти став справжнім поліщуком!
На що малий ображено відповів:
- Я не поліщук, я - українець. А поліщуки живуть у Польщі!
У садочку вивчали назви квітів. Перераховує: кульбабка,соняшник, дзвіночки,жовтобривці
- Мама, не шуми мене, я сплю!!!
-Мама, включи мені мультик. Бо я тебе стрільну!!!!!
Ану здогадайтеся, що таке "бриньки" ?
Старша онука сидить на гойдалці.
Розгойдуватися не вміє і просе:
- Хтося, розгойдайте!
Менша бавиться в сусідній кімнаті. Чтало тихо.
Заглядаю. Сидить навпочіпки, руки на потилиці.
Вітуню, що трапилося?
Відповідь грубим голосом:
- Я Баба Яга.
Малий не хоче йти в садок. Почав вимагати відпустку. (Ми колись пояснили йому, що садочок -це його місце роботи)
Ні.Давно вже це слово не використовує.І я ,чесно кажучи, призабула,що то таке. Але, здається, так він називав балалайку.Ну, бринькає ж
Почула на вулиці.
Молода мама повчає синочка-дошкільнятко: "Битися не можна. Як поб'єш когось, то через це можеш мати великі проблеми". (Отакої! А мене вчили не битися, бо це болить).
Ремонтуйка- місце, де ремонтують машини.
Різниця між трусиками і трусами за версією Малого. Трусики - трикутні, а труси(чоловічі "боксерки") - квадратні.
В часи дитинства мого сина було багато куп металобрухту.
Він їх називав - поржавище.
гончатися- гратися в гонки на машинках.
вишивник- швець
Дивиться на забитий в стіну цвях.
-Мама, дивися !!!Гвоздік замолоткАний.
Син з малечку любив машини понад все. Залишилось і по зараз.
Одна з ігор полягала в тому, що машинка з льоту била все підряд.
І тому бампер називався боксьорка.
Цей кумедний випадок розповіла мені знайома.
Мама Максимкові купила повний пакуночок цукерків. Малеча сідає на підлогу, висипає солодощі й кожну ретельно роздивляється.
- Мамусю, а чому на цукерці намальвана вишенька? - запитує хлопчина.
Та у відповідь:
- Бо зі смаком вишеньки.
- А яблучко? - знову кидає навздогін невгамовний малюк.
- Бо має смак яблучка, - роз’яснює матуся.
П’ять хвилин тиші. А потім жінка чує, як Максимко перекладає солодощі у нову торбинку й буркоче собі під ніс:
- Цукерка зі смаком... ведмедика, зі смаком... Тузика, зі смаком... Червоної Шапочки...
При будинкові сидять жіночки напередодні свят.
Виходить на вулицю Валерка.
Всі дають йому цукерки. Їх так багато, що він вже
підставляє пригорщу і притискає її до тулуба.
Тут виходить Оксанка.
Хтось з жіночок - Валерка, дай дівчинці цукерок.
Пауза.
- Сипь буде.
Буква "ж" - жужить
Буква"З"- зузить
Мій синок казав колись замість хлопчик — сьопик. А тепер замість дути — дукати, бегемот — бемегот.
Знову з дитячих уст.
Мама дає Андрійкові хліб, але без шкоринки. Хлопчина нахнюпившись відповідає:
- Мамусю, я не буду їсти його без обкладинки.
Гуляємо з малими на руках, та він вже розмовляє.
Якась з сусідок зустріла нас і питає малого
- Кого ти більше любиш, папу чи маму?
Малий продовжує розглядати небо, усіяне білими
купчастими дідами,
- І бабушку.
Конфуз. Затяжна павза.
Мабуть творчість малих невичерпна.
Старша онука ще ледве говорить.
Коли чхне, я візьми та й поздоров:
"Будь здорова, як корова і весела, як бугай!"
Після того, коли хтось їй говорив "Будь здорова!"
Марічка, не припиняючи своїх занять, додавала
- І му-му!
Словник Малого:
пудало- опудало
Я в гостях у сватів. Приїхала невістчина братова з малим 2-3 років.
Сват його опікає. Я за щось насварив малого. Він йде кухнею і бурчить:
- Не люблю я діда НеТрохимовича.
Трохимович - це сват.
НеТрохимович - це я.
У мого старшого синочка свого часу у казковій рукавичці жив зайчик-погибайчик.
Скис борщ. Старший брат заглядає в каструлю і каже
- Мамо, а воно дивиться!
Пригадалося, як старший син був маленьким і напередодні Різдва, у Святий вечір, питав:
- Мамо, а чому дітки по квартирах із пловом ходять?
Граємо в гру. Вийграв. Кричить :
-Я переможець, а ти програвець !!!
... і зажили вони довго і щасливо.
- Неправда, неправда! Вони поженилися!
Невістчина братова працює в дитсадочку.
Дітки, тьоті просять заспівати пісеньку.
Пісенька така -
Мойозець, мойозець
Не ціпай за цицьки
Теплі ваянки у нас,
Сапки, юкавички ...
Тьоті у захваті!
Малеча вередує. Татусь не витримує і каже:
- Ну, ти й викапана мама!
Дитя до неньки:
- Мамо, мамо, а татко тебе викопаною обізвав!
Невістка, коли була малою, захотіла вночі пити.
Сват піднявся перший, а далі події розгорталися у такий спосіб
мала
- Не хочу соп ти
сват
- не сопи
мала
- хочу соп ти (це про матір)
сват
- ну, сопи
мала
- не хочу соп ти, хочу соп ти
сват
- або сопи, або не сопи. Як хочеш.
А тут і матір наспіла
Мир і злагода глупої ночі.
Це не все. Менша онука повторили те саме.
Це мабуть на генетичному рівні.
Хлопчаки гуляють на дитячому майданчику. Один, що мав літ так шість, гордовито завважив:
- А я цього року піду в школу. Ось так.
Другий аж рота розкрив. Підходить третій хлопчина і, як зрілий дядько, заявив:
- Ой не раджу!
Моя піврічна практика на 5-му курсі. До кабінету заходить учень 5-го класу і до директора:
- Михайле Оріх'євичу, дайте, будь ласка, воєнбол.
- Піди і взнай у хлопців як треба правильно сказати.
- Михайле Оріх'євичу, дайте, будь ласка, волейбол.
Михайло Оріх'євич дає волебол і питає:
- Васько, а куди ти йдеш?
Радість аж розпирає:
- Грати в воєнбол!
А мені 5-тикласниця сказала,що йде на урок херографії. ))
Максимко запитав у мами:
- Матусю, чому кажуть, що жінка бездітна?
- Бо вона ще не має діток, синку, - доступно відповіла ненька.
- Ага! Тоді якщо в неї немає чоловіка - вона безчоловічна, а коли й подруг немає - безподружна, - став по-дорослому розмірковувати хлопчина.
З контрольної по етиці для 5 класів:
Звичай - це подія, яка завжди повторюється.
Старшій онуці років чотири. Прийшли в магазин.
- О, ти з дєдушкою прийшла.
- Він не любить, коли його дєдушкою називають.
З третього разу розтлумачила - дід.
Повертаємось додому, перебирає
- А ще можна дідусь, дідуньо, дідо.
Вечірній діалог з Малим:
- Як називається людина, яка не думає?
- Недумачок.
Щойно:
- Мама, а чому на дереві з'являються спочатку листочки, потім квіточки, а потім платочки?
-???
- Ну, ПЛАТОЧКИ!!!
- Може плоди?
- Точно!!!!
Батьку, давай будемо булкувати.
А потім - салцювати, борщувати.
Мій старший синочок у дитсадковому віці вчився лічбі:
- тринадцять, чотирнадцять, п'ятнадцять, п'ятцять, шістнадцять...
Наші зауваження не діяли, бо він точно знав, що число "п'ятцять" є, дивно тільки,і чому ми його не знаємо. А ще доводив: порядок слідування саме такий, а не навпаки, як ми іноді помилково пересовували це чудернацьке число.
Гуляли з подругою містом (вона була зі своїм сином). Вирішили зайти в кафе на морозиво. Та, на превеликий жаль, всі дитячі "ласунки" були зайняті. Відважилися на кав’ярню. Як тільки зайшли в приміщення, хлопчина невдоволено пронив:
- Мам, ходи звідси! Тут таке куряче повітря (в кав’ярні курили цигарки).
Я: -Що ви сьогодні обідали в садочку?
Сашко: - Супчик.
Я:- Який?
Сашко: - Варений!
Розказувала колега по роботі в часи Брєжнєва.
Після добрячої дози ТВ чотирирічний малий ревів білугою
- Хачу бить Брєжнєвим!!!
-Сашко, що ти робиш?
- Соскаю льодяник .
Онук доброго знайомого прощається
з бабою
- Допобабчення!
з дідом
- Доподідчення!
Мама купила малій оту штуку, що робить мильні бульбашки. Мала замість "л" вимовляє "р"!!!
Прийшла до дитячого садочку і цією радістю ділиться з вихователькою:
- Мама мені купира дути бурьбашки. Я дома дура, а в садочку не дура!
Невеличкий автобус наповнений людьми, які прямують на дачі, до сел, на річку, на море.
Молодий батько насвіріпився на малу десь 4-х років. У тої урвався терпець і вона
гарно поставленим голосом, речетативом видає фразоньку:
- Мама казала тобі в раковину не пісять, а ти пісяв, пісяв, пісяв ...
При першій же нагоді батько з малою здимів.
В автобусі запанувала родинна атмосфера. Чи багато треба, щоб згуртувати людей?
Праонука Тетяна питає мого брата:
- Ілік (Іліч), чого там кіт сидить?
- Піди спитай.
Пішла, спитала, повернулась.
- Ну, що він сказав?
- Йди геть!
Прийшов у гості до кумів і балакаю з похрещеницею:
- Цибулю будеш?
- Ні.
- Перець будеш?
- Ні.
- Часник будеш?
- Ні.
- Шоколадку бедеш?
- Ні. Ой, бууду!!
Діалог з Малим:
- Мамочко, а що Ви робите?
- Читаю.
-А чого так тихо?
- Бо я про себе читаю.
- Хм... а чого не про МЕНЕ?
Малому рочків два. Коли якась машина тихо їде:
- Чого вона підкрадається?
Машина мусить їхати швидко!
Народився і зростав у місті. Заманулося мені запитати і почути, що скаже дитина:
- Звідки береться земля?
- З-під асфальту.
Жах!!!
Дорослі час від часу кажуть:
- Перекур!
Мала говорить:
- Діду, перечай!
Українська версія Invision Power Board (http://www.invisionboard.com)
© Invision Power Services (http://www.invisionpower.com)