Форум СЛОВНИК.НЕТ

Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )

 
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
> ТОВАР, інше значення слова (як доповнення до наявного)
Лаврін
повідомлення 12.9.2007, 20:56
Повідомлення #1


Моволюб
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 021
Реєстрація: 30.11.2006
З: Bibrka town
Користувач №: 38
Подякували: 383



Репутація:   8  


- товар(заст.) худоба (ЕСУМ, т.5, стор. 586)

Де вжито.
Цитата
Тік був, як звичайно на селах на Україні, за панським садком в кінці села і вганявся далеко в поле під гору, обкопаний ровом, обсаджений високими розкішними тополями та осокорами. Ввесь тік, більше як на півверстви, був заставлений скиртами: десять довгих-предовгих скирт пшениці стояло вподовж току; десять менших скирт жита стояло впоперек; скирти ярини, довгелецькі ожереди соломи тулились по закутках, неначе дрібні вівці між здоровим товаром.
[…]
Як той звір кидається на товаряку, так кинувся Микола на Бжозовського ліжко і налапав панові ноги. Пан схопивсь, з переляку втратив голос і не міг навіть крикнуть: як блискавка, мигнула в його голові думка про Миколу й вербівських бурлак. Микола однією рукою вхопив пана за ногу, а другою почав давать стусани в груди. В хаті було поночі, як у льоху. Бжозовський звився, як уж, та й шугнув просто в двері, як сполоханий півень.
[…]
Бурлаки ввійшли в село і побачили, що в людей дуже багато овець та товару, що люди в тих степах не так бідують, як їм здавалось. Вони пристали до корчми, розпитали про пана і пішли до панського двору. Пан хотів умовиться з ними на ціле літо, до покрови; але бурлаки згодились стати на роботу тільки на недовгий час, щоб заробить трохи грошей на дорогу, їм так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу. (Іван Нечуй-Левицький – Микола Джеря)


--------------------
Сонце - велика розжарена газова куля


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Лаврін
повідомлення 15.4.2009, 13:35
Повідомлення #2


Моволюб
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 021
Реєстрація: 30.11.2006
З: Bibrka town
Користувач №: 38
Подякували: 383



Репутація:   8  


З мовних перлів

Що означає "купати товар у розкоші"? Мити товар (крам) у розкошах?! Що за абсурд?
Ні, зовсім не абсурд! Це давнє українське говоріння.

Означає добре дбати про худобу, тримати її у чистоті, ситою у стайні, де витає дух свіжого сіна. Одне слово, зробити коням, коровам та іншим свійським тваринам такі паньські умови, що не кожда людина їх має.
Російською - "содержать скот в неге". (Кримський)


--------------------
Сонце - велика розжарена газова куля


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Лаврін
повідомлення 6.9.2009, 12:16
Повідомлення #3


Моволюб
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 021
Реєстрація: 30.11.2006
З: Bibrka town
Користувач №: 38
Подякували: 383



Репутація:   8  


Цитата
– А, знаю, знаю. Я її матір-покійницю знала – молодою вмерла. Добра була людина, нехай царствує, а хазяйка негодяща: її голосу не чутно було у дворі; товар до неї не признававсь... (Марко Вовчок - Дяк)

... себто худібка, свійські тварини її... ігнорували, не помічали: не мекали, не мукали, не рохкали, коли та проходила повз них, як то має бути зазвичай... Тож яка то "хазяйка", яка не може знайти спільної мови зі своїм "товаром"?.. unsure.gif


--------------------
Сонце - велика розжарена газова куля


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 6.9.2009, 12:21
Повідомлення #4


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата(Лорейн @ 6.9.2009, 12:16) *

... себто худібка, свійські тварини її... ігнорували, не помічали: не мекали, не мукали, не рохкали, коли та проходила повз них, як то має бути зазвичай... Тож яка то "хазяйка", яка не може знайти спільної мови зі своїм "товаром"?.. unsure.gif

Так, саме товар я пас у селі Понора Славутського району на Хмельниччині. Чи не від нього і тварина й тварюка?
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 6.9.2009, 12:35
Повідомлення #5


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 080
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4054



Репутація:   20  


Цитата(Валентин @ 6.9.2009, 14:21) *

Так, саме товар я пас у селі Понора Славутського району на Хмельниччині. Чи не від нього і тварина й тварюка?


Так, підтверджую, на Волині у багатьох селах також кажуть "пасти товар"...
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 6.9.2009, 12:45
Повідомлення #6


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата(Листопад @ 6.9.2009, 12:35) *

Так, підтверджую, на Волині у багатьох селах також кажуть "пасти товар"...

Славутчина на Хмельниччині - це також Волинь, яка сягала на сході у різні періоди Горині, Случа, захоплювала теперішню Житомирщину і мала навіть столицю губернії у Житомирі. На південь Хмельниччини вона сягає р. Бужок, який ділить Хмельниччину на Волинь і Поділля. Слово "товар" має, певно, тюрське походження і дуже широке за змістом.
Цікаво, чи поєднується якось з ним слово "твар" - облитччя у білорусів, поляків та й у подолян?


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 6.9.2009, 13:17
Повідомлення #7


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 080
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4054



Репутація:   20  


Цитата(Валентин @ 6.9.2009, 14:45) *

Славутчина на Хмельниччині - це також Волинь, яка сягала на сході у різні періоди Горині, Случа, захоплювала теперішню Житомирщину і мала навіть столицю губернії у Житомирі. На південь Хмельниччини вона сягає р. Бужок, який ділить Хмельниччину на Волинь і Поділля.


Я мала на увазі нинішню Волинську область (яку, зрештою, теж умовно в народі ділять на Волинь та Полісся), а не Волинь історичну.

Он у Нечуя-Левицького теж є "товар":
Мені з гори все видко: як заганяють молодші товар, вівці, доять корови.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 6.9.2009, 13:26
Повідомлення #8


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата(Листопад @ 6.9.2009, 13:17) *

Я мала на увазі нинішню Волинську область (яку, зрештою, теж умовно в народі ділять на Волинь та Полісся), а не Волинь історичну.

Он у Нечуя-Левицького теж є "товар":
Мені з гори все видко: як заганяють молодші товар, вівці, доять корови.

Північну Хмельниччину теж називають Поліссям, Малим Поліссям, але то не історична, а географічна назва. Що ж до товару, то це слово ніяк не зашкодило б, гадаю, у значенні худоби. Був би ще один синонім. smile.gif
У нас казали: "У тебе нуга, як у пуліського злодія" ag.gif
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Танка
повідомлення 7.9.2009, 8:44
Повідомлення #9


Моволюб
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 889
Реєстрація: 4.3.2009
З: м.Луганськ
Користувач №: 3 123
Подякували: 5559



Репутація:   22  


"В Мавриних чорних пишних очах заблистіло гордо, і вона усміхнулася. — Я ж бо й оповідала їй найкращі казки, які лиш знала, учила найкращих пісень. А що вона в мене те саме, що й боярська дитина — то правда. А може, неправда, господине? — спитала. — А от, — каже, і все якось згорда, мов про своє говорить, — чиї полонини найкращі на Чабаниці, як не Іванихи Дубихи? Чий товар такий гладкий, угодований, як не Іванихи Дубихи?"

"В перших літах свого існування хоронила колиба чабанів багача Івана Дуба, що не лиш літом пробували тут, доглядаючи по пасовиськах і полонині товар і коні, але іноді й зимою, коли сього вимагала господарська потреба."

"Заставляють його іноді доглядати вівці; він доглядає день, два або й чотири добре і щиро. А далі ні з сього ні з того покине все стадо і поволічеться в цілком противне місце, де немає ні доволі паші, ні води. Або знов пристане до чабанів з товаром, або до парубків з кіньми... і тут повторюється те саме, доки і не приволічеться, ніби наситившись тою відміною місць, додому."

"Тато, мама лають, а він нічого неначе й не чує. Вислухує мовчки, що заслужив, усувається їм з очей, відтак іде на гору під ліс, на широку леваду, де випасається товарина, коні. Кидається де-небудь в траву і лежить отак. Довго він тут чи коротко, про те не знає. Йому се й байдуже. Круг нього спокій, тишина, мушня вертиться в сонячнім світлі, калатають дзвінки товарят, воздухом іде одностайний шум смерек — і то все догоджає йому. Більше не треба йому нічого."

Такі приклади вживання у Ольги Кобилянської "У неділю рано зілля копала".


В цитатах з літературних творів, наведених і попердніми дописувачами також, звернімо увагу на це:
- вівці між здоровим товаром
- багато овець та товару
- заганяють молодші товар, вівці, доять корови
- товар і коні

Виходить, що, товар - це "здорові" тварини. Але ж чому коні згадано окремо від нього, товару?
Може, до товару відносять корів, биків?
А згадаймо грецьке таурос - бик...

І ще: яке чудове слово товарятко, товарята...


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 7.9.2009, 8:59
Повідомлення #10


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата(Танка @ 7.9.2009, 8:44) *

"В Мавриних чорних пишних очах заблистіло гордо, і вона усміхнулася. — Я ж бо й оповідала їй найкращі казки, які лиш знала, учила найкращих пісень. А що вона в мене те саме, що й боярська дитина — то правда. А може, неправда, господине? — спитала. — А от, — каже, і все якось згорда, мов про своє говорить, — чиї полонини найкращі на Чабаниці, як не Іванихи Дубихи? Чий товар такий гладкий, угодований, як не Іванихи Дубихи?"

"В перших літах свого існування хоронила колиба чабанів багача Івана Дуба, що не лиш літом пробували тут, доглядаючи по пасовиськах і полонині товар і коні, але іноді й зимою, коли сього вимагала господарська потреба."

"Заставляють його іноді доглядати вівці; він доглядає день, два або й чотири добре і щиро. А далі ні з сього ні з того покине все стадо і поволічеться в цілком противне місце, де немає ні доволі паші, ні води. Або знов пристане до чабанів з товаром, або до парубків з кіньми... і тут повторюється те саме, доки і не приволічеться, ніби наситившись тою відміною місць, додому."

"Тато, мама лають, а він нічого неначе й не чує. Вислухує мовчки, що заслужив, усувається їм з очей, відтак іде на гору під ліс, на широку леваду, де випасається товарина, коні. Кидається де-небудь в траву і лежить отак. Довго він тут чи коротко, про те не знає. Йому се й байдуже. Круг нього спокій, тишина, мушня вертиться в сонячнім світлі, калатають дзвінки товарят, воздухом іде одностайний шум смерек — і то все догоджає йому. Більше не треба йому нічого."

Такі приклади вживання у Ольги Кобилянської "У неділю рано зілля копала".
В цитатах з літературних творів, наведених і попердніми дописувачами також, звернімо увагу на це:
- вівці між здоровим товаром
- багато овець та товару
- заганяють молодші товар, вівці, доять корови
- товар і коні

Виходить, що, товар - це "здорові" тварини. Але ж чому коні згадано окремо від нього, товару?
Може, до товару відносять корів, биків?
А згадаймо грецьке таурос - бик...

І ще: яке чудове слово товарятко, товарята...
- А тварина й тварюка? Теж колоритно!
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Черепаха
повідомлення 22.1.2010, 10:27
Повідомлення #11


Редактор вмілий
*****

Група: Користувачі
Повідомлень: 398
Реєстрація: 23.9.2007
З: Власна Хатина, Місто-на-Горі
Користувач №: 610
Подякували: 630



Репутація:   16  


Товариство,
а чи вживання слова товар у значенні "крам", у такому разі, відповідає нормі суч. укр. літ мови? мене збило з пантелику, що у словнику Кримського майже скрізь російське товар перекладається або як крам, або ще якось. Звісно, окремої статті до рос. товар там бути не може.
І якщо ні, то чи правомірно товар скрізь виправляти на крам? І які ще можуть бути варіанти?


--------------------
Читаю написане.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 22.1.2010, 10:46
Повідомлення #12


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


Цитата(Черепаха @ 22.1.2010, 10:27) *

Товариство,
а чи вживання слова товар у значенні "крам", у такому разі, відповідає нормі суч. укр. літ мови? мене збило з пантелику, що у словнику Кримського майже скрізь російське товар перекладається або як крам, або ще якось. Звісно, окремої статті до рос. товар там бути не може.
І якщо ні, то чи правомірно товар скрізь виправляти на крам? І які ще можуть бути варіанти?
Чом би й ні? Крамниця, крамар досить часто можна почути в живій мові.


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Лаврін
повідомлення 22.1.2010, 15:53
Повідомлення #13


Моволюб
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 021
Реєстрація: 30.11.2006
З: Bibrka town
Користувач №: 38
Подякували: 383



Репутація:   8  


Цитата(Танка @ 7.9.2009, 8:44) *
Яке чудове слово товарятко, товарята!..

У діяспорній літературі часто трапляється замість "свійські тварини" (себто худоба, худібка) - звірята.
Тобто ми звикли чути "звірята" у зменшено-пестливій конотації від "звірі": у казках, у дитячій мові, - а тут маємо отаке "доросле" вживання.


--------------------
Сонце - велика розжарена газова куля


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Олесь Мартиненко
повідомлення 22.1.2010, 18:10
Повідомлення #14


Коректор пильний
****

Група: Користувачі
Повідомлень: 213
Реєстрація: 25.11.2009
З: Київ
Користувач №: 3 694
Подякували: 184



Репутація:   3  


Цитата(Основознавець @ 22.1.2010, 10:46) *

Цитата(Черепаха @ 22.1.2010, 10:27) *

Товариство,
а чи вживання слова товар у значенні "крам", у такому разі, відповідає нормі суч. укр. літ мови? мене збило з пантелику, що у словнику Кримського майже скрізь російське товар перекладається або як крам, або ще якось. Звісно, окремої статті до рос. товар там бути не може.
І якщо ні, то чи правомірно товар скрізь виправляти на крам? І які ще можуть бути варіанти?
Чом би й ні? Крамниця, крамар досить часто можна почути в живій мові.

у сусідній Білорусі мови білоруської ніде не почуєш, навіть у Гродні, проте усі крамниці у них там так і називаються - "крами". а в нас - суцільні "магазини"...

а стосовно "товару" у сенсі "худоба" та його кваліфікації як застарілого СУМом - з того можна лише посміятися. укладачам СУМу треба було по селах поїздити та й послухати як нарід каже. мене особисто бабця в дитинстві ніколи худобу пасти не посилала, а лише товар...


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 22.1.2010, 18:38
Повідомлення #15


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5461



Репутація:   28  


І Словник.нет, і СУМ (Словник української мови в 11 томах) фіксують слово товар у значенні "худоба" без усяких ремарок:
Цитата
ТОВАР 2, у, ч. Переважно велика рогата худоба. За табором попід лісом паслися цілі череди товару, свиней та овець, неначе в якоїсь кочової орди (Н.-Лев., VII, 1966, 232); Більша хата була гарно обгороджена, у дворі було повно повіток та хлівів, а в їх товару та коней багато (Гр., І, 1963, 402); [К и л и н а:] Прожену я на яр товар, На гору телята, Стану, гляну-подивлюся, Де милого хата (Кроп., II, 1958, 424); Через дорогу гнали господарі на водопій свій товар (Мик., II, 1957, 44).
(Словник української мови, том 10, с. 159)

Тому ремарка діал. (у квадратні дужки взято діалектні варіанти й значення, а не застарілі) при слові товар у значенні "худоба", що її зробили укладачі Етимологічного словника української мови, справді видається дивною, бо слова товарина, товаряка, товарятко вони подають без ремарок.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Танка
повідомлення 24.4.2012, 19:58
Повідомлення #16


Моволюб
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 889
Реєстрація: 4.3.2009
З: м.Луганськ
Користувач №: 3 123
Подякували: 5559



Репутація:   22  


Прочитала цікаву розвідку у Докії Гуменної ("Благослови, Мати!"):
Цитата
... Але особливо велику ролю для нашої цивілізації відограв бик, - дикий тур чи бізон.... Разом із множенням племен на цій розкішній базі незчисленного звіра (дикого тура, зубра, бізона) множилися й тотемні назви племен-родів, хоч далеко звуково не відбігали одна від одної. У всякому разі, зберегали один корінь. Отжеж, у таких сприятливих обставинах зродилися й незчисленні варіації назов цього звіра та й племен, що на ньому жили. Це були різноманітні приголосні забарвлення звуків ДР, ДВР, ТВ, ТВР, ДЗВ, ДЗВР, СТР, СР, СВР, тощо - ДІВА, ТАВР, ЗВІР, ДЗВАР, САВР, ІСТР тощо, тощо.

Все це були назви тотемних племінних об'єднань та назви рогатої худоби, шо гойно розплодилася навколо Чорного та Середземного морів. З величезного накопичення прикладів, що лявіною сунуть відразу за цим твердженням, візьмімо тільки: гори Тавр. Один гірський хребет Тавр є в Анатолії на азійському березі Чорного моря, а другий - на північному березі, наші Таври, кримські гори. Ми ж уже бачили, що відповідно й нарід там такого ж імені існував, і походження його тотемістична легенда вияснює від турів-биків, і божество їх має подобу дворога...
...
Втім, дещо допоможе вияснити, що воно за Сварог, осетинське слово дзвар. Воно стоїть звуково посередині між словами "Дева", "Деус", "Дзеус", "Сварга", "Сварог" і ... "звір". Що ж таке дзвар? А це - святий, бог, святе місце, святилище, де відбувається жертвоприношення, то це ж таки наше слово святий, що походить і від слова "Сварог" і від слова "звір".

Ще замуленіше часом і вимішанням племен тотемне звучання богів на заході. Ось кельтське божество небо-бог, що асоціюється із сонцем, биком і змієм - Тараніс, він же Юпітер. Ось бог Теутатес, скандинавський Тор (Thor).

Та й знов ми пройшлися по всім просторі індоевропейського мовлення і в цій екскурсії знайшли українську територію у самій середині. Тур у нас так і є тур-звір, дворіг, або розгорнено - товар. Це варіація слова тавр.

Підкреслила слова, аби зауважити, що в книзі надруковано саме так.




Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Зима
повідомлення 21.6.2013, 1:56
Повідомлення #17


Студент досвідчений
***

Група: Користувачі
Повідомлень: 125
Реєстрація: 5.1.2010
З: Кривий Ріг
Користувач №: 3 822
Подякували: 277



Репутація:   3  


Цитата(Валентин @ 6.9.2009, 13:45) *

Слово "товар" має, певно, тюрське походження і дуже широке за змістом.
Цікаво, чи поєднується якось з ним слово "твар" - облитччя у білорусів, поляків та й у подолян?


Вичитала у Василя Стефаника:

"Катруся лежала нерухомо. Водила сухонькою рукою по тварі. Сині нігті були, як її сині очі, і здавалося, що по лиці вандрує багато синіх очей, дивних, блискучих."

Василь Стефаник - не подолянин, він народився в селі Русові Снятинського повіту на Станіславщині, вчився в школі в селі Русові та в місті Снятині, потім - в польській гімназії в Коломиї, пізніше - в Дрогобицькій гімназії, Краківському університеті, а далі повернувся до Русова,
тож до білорусів, поляків і подолян допишемо Станіславщину?

Повідомлення відредагував Зима - 21.6.2013, 1:56


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 21.6.2013, 12:44
Повідомлення #18


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5461



Репутація:   28  


Чому тільки Станіславщину? Можна й Полтавщину:
Цитата
Олію, дьоготь кип’ятили,
Живицю, оливо топили,
Хто лізтиме, щоб лить на твар
(Іван Котляревський).

Але сьогодні навряд чи на Полтавщині можна почути твар. Пан Валентин констатує сучасний стан речей.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Зима
повідомлення 23.7.2014, 0:56
Повідомлення #19


Студент досвідчений
***

Група: Користувачі
Повідомлень: 125
Реєстрація: 5.1.2010
З: Кривий Ріг
Користувач №: 3 822
Подякували: 277



Репутація:   3  


З Полтавщини пише поет, прозаїк, перекладач Нечитайло Сергій Олександрович:

Цитата
Ото люди й не кликали їх нікуди – ні на весілля, ні на нічки, ні не дай боже на хрестини. Хіба тільки як різоне мужик який ногу косою, або дітварина пальчика в січкарню встромить. Тоді йдуть."Параска, коровина мати"

І ще теж він:
Цитата
"Боже!!! Ну за шо!!!! Ну чого в людей діти як діти, а ви як чорти!! Ну де ви їх понабирали?!!"
"Ала, та воно ж дітвара ж... та чого ти..."
"Та не гавкай, ти сама з них не вилазила, диви яка..." "Розсипані світлини (із щоденника спогадів)"


З Бразилії пише поет Щома Микола Опанасович ("родився на Україні 1938 року, в колишньому
хуторі Щоми, Груньської волості, Зінківського уїзду, Полтавської області. Тепер приналежить
до Сумської області і називається с. Жовтневе, Охтирського району. ):

Цитата
Співає хай народ надворі:
батько, мати, дітвара та
людство все...


- Шановне товариство, як вважаєте, - дітвара, дітварина - теж похідні від твар, товар?
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення

Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
2 люд. читає цю тему (гостей: 2, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0

 



Текстова версія Зараз: 7.12.2019, 11:59