Форум СЛОВНИК.НЕТ

Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )

 
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
> С Крещением Господним!, Хрещення Господнє, Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення)... чи
Зима
повідомлення 19.1.2016, 13:11
Повідомлення #1


Студент досвідчений
***

Група: Користувачі
Повідомлень: 125
Реєстрація: 5.1.2010
З: Кривий Ріг
Користувач №: 3 822
Подякували: 277



Репутація:   3  


Цього року вперше звернула увагу на таку назву свята: Водохрещ.
Це правильно - називати Водохрещу Водохрещем?
І якого роду це слово?
Зображення [u]
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 29.1.2016, 11:39
Повідомлення #2


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Слово Водохреще — середнього роду. Так само, як і ближчий до літературної мови, але не вживаний у ній сьогодні варіант Водохрещя, утворений на зразок іменників бездощів’я, Запоріжжя, роздоріжжя, перехрестя, благочестя тощо. Річ у тому, що в багатьох говірках такі іменники середнього роду мають закінчення -е (-є): бездошч’івjе, запор’іж’е, роздор’іж’е, перехрес’т’е, а також жит’е, шчас’т’е і таке інше. Саме з цієї групи говірок і поширилися такі варіанти, як Водохреще, ріще (хмиз), підзамче (замкове подвір’я), дарма що літературній мові ближчі Водохрещя, ріщя, підзамчя. Багато хто з українських мовців навіть відмінює підзамче як прикметник, бо не сприймає це слово за іменник. До поширення цих варіантів спричинилося ще й те, що в більшості говірок, яким усе ж таки притаманні ці слова з кінцевим , шиплячі звуки, які передують йому, вимовляються твердо: р’ішча, водохрешча, підзамча, облича, узб’іча тощо. А така вимова, як відомо, теж суперечить нормам літературної мови. Ще й після ч (щ), найімовірніше, комусь з нормувальників літературної мови муляло око, хоч є обличчя, величчя, суччя, каміняччя, ломаччя і т. д. Але нема жодного іменника, де б у цій позиції було щ (ш + ч). Укладачі допрогромних словників підходили до своєї справи сумлінніше, тому унормували такі варіанти, як ріщя й підзамчя, проте Водохреще оминули своєю увагою. А є ще й Водохрестя.
Варіант Водохрещі утворено як множинний іменник. Він має чоловічу парадигму (пор. звіди, з’їди, зводи, проводи). З жіночою парадигмою найчастіше виступають множинні іменники з суфіксами ин, иц: зносини, оглядини, відвідини, ножиці, вечорниці і т. ін. Множинні іменники з суфіксом к можуть мати то чоловічу (вершки, безсмертки, грабки), то жіночу (висівки. відвійки, китятки) парадигму, тому їх треба перевіряти в словнику.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення

Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
1 люд. читає цю тему (гостей: 1, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0

 



Текстова версія Зараз: 22.10.2018, 14:58