 Прізвище Глави УГКЦ, як відмінюється |
Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )
  |
| dytyna |
 17.5.2008, 13:11
Повідомлення
#1
|
|
Новоприбулий  Група: Користувачі Повідомлень: 2 Реєстрація: 17.5.2008 Користувач №: 1 503 Подякували: 0 Репутація:  0 
 |
Панове, питання, яке я досі не можу вирішити: за якою схемою відміняти прізвище Гузар? Це м’яка чи тверда група? Яке правило це визначає? Звідки це слово походить?
Буду вдячна за підповідь. |
   |
 
|
| Savo |
17.5.2008, 19:04
Повідомлення
#2
|
 Шукач мовоскарбу Група: Адміністратори Повідомлень: 2 824 Реєстрація: 8.2.2007 З: Карпатське євроцентря Користувач №: 149 Подякували: 3454 Репутація: 25
|
Цитата(dytyna @ 17.5.2008, 14:11)  Панове, питання, яке я досі не можу вирішити: за якою схемою відміняти прізвище Гузар? Це м’яка чи тверда група? Яке правило це визначає? Звідки це слово походить? Буду вдячна за підповідь. Прізвище Гузар виводять від укр. діал. гузар — "нижня, потовщена частина снопа або дерева". (Чучка П. Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник. — Львів: Світ, 2005. – С 164.) Що ж до відмінювання, то відомий дослідник антропонімів Ю. Редько у своєму "Довіднику українських прізвищ" (Київ - 1968) зазначає, що відмінностей між наголошенням і відмінюванням прізвища, що походить з однозвучної загальної назви, і самого апелятива, бути не повинно. Тож Гузар, як і гузар, належать до м’якої групи, а отже, мають в родовому відмінку закінчення -я. Так само Пушкар - Пушкаря, Решетар - Решетаря, Гонтар - Гонтаря, Гончар - Гончаря. Хоча для останнього чинний орфографічний словник, на противагу наведеному довіднику, наводить закінчення твердої групи (тоді як подібне Пушкар відмінює правильно - Пушкаря). Можливо, тут дався взнаки вплив класика української літератури Олеся Гончара, щодо прізвища якого усталилося чомусь саме таке відмінювання. Цілком очевидно, помилкове. |
|
|
|
| dytyna |
12.10.2017, 7:48
Повідомлення
#3
|
|
Новоприбулий Група: Користувачі Повідомлень: 2 Реєстрація: 17.5.2008 Користувач №: 1 503 Подякували: 0 Репутація: 0
|
Минуло дев'ять років, і мені знову ставлять це питання, але тим разом з протилежними аргументами.
Бо ось проф. Пономарів написали таке: У загальнонародній мові слово гончар належить до м'якої групи: гончар, гончаря, гончарем, як кобзар, кобзаря, кобзарем. Але в прізвищі письменника його відмінюють як іменник твердої групи: Гончар, Гончара, Гончаром. Гузар - того самого походження, що й гусар - військовий легкої кінноти. І загальне слово, й прізвище є іменниками твердої групи, тому кажемо Гузар, Гузара, Гузаром. (посилання не маю, бо прислали поштою з якогось форума) Яким це чином "Гузар - того самого походження, що й гусар"? Не розумію логіки... |
|
|
|
| Дмитро |
17.10.2017, 10:01
Повідомлення
#4
|
 Мандрівець країною слів Група: Модератори Повідомлень: 1 402 Реєстрація: 18.8.2009 Користувач №: 3 402 Подякували: 5461 Репутація: 28
|
Цитата(dytyna @ 12.10.2017, 8:48) Яким це чином "Гузар - того самого походження, що й гусар"? Не розумію логіки... Версію «гузар» — гусар теж не слід відкидати. Такий варіант фіксує, зокрема, Іван Огієнко. -------------------- Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).
|
|
|
|
|
4 люд. читає цю тему (гостей: 4, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0
| Текстова версія | Зараз: 14.12.2019, 21:06 |
Українська версія. Переклад Олега Дмитрієва та Ірини Шеметової. Літературне редагування vitaly1 та Savo. Invision Power Board
v2.1.7 © 2019 IPS, Inc.
Ліцензію зареєстровано на: Олега Дмитрієва