Форум СЛОВНИК.НЕТ

Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )

 
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
> Поетична знахідка, авторський неологізм чи...
Танка
повідомлення 5.5.2012, 10:08
Повідомлення #1


Моволюб
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 889
Реєстрація: 4.3.2009
З: м.Луганськ
Користувач №: 3 123
Подякували: 5559



Репутація:   22  


Отаку започаткувала тему, натрапивши на ось ці рядки (авторські орфографія і пунктуація збережені):

Цитата
Замість мене інша голубить
Інша вії вкриває толокою
Пригощаєш її запрошуєш
А про мене лишень уранці

Ольга Оселедчук "Інша"


Не збагну, як можна вії вкривати толокою. Чи, може, є ще якесь значення у цього слова?


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 5.5.2012, 10:57
Повідомлення #2


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 078
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4052



Репутація:   20  


Цитата(Танка @ 5.5.2012, 10:08) *

Отаку започаткувала тему, натрапивши на ось ці рядки (авторські орфографія і пунктуація збережені):
Не збагну, як можна вії вкривати толокою. Чи, може, є ще якесь значення у цього слова?

Найімовірніше, там мало бути "вкрива поволокою". Але авторка над такими "дрібницями" не замислюється. А публіка захоплено "аплодує". rolleyes.gif


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 5.5.2012, 11:20
Повідомлення #3


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата(Листопад @ 5.5.2012, 10:57) *

Найімовірніше, там мало бути "вкрива поволокою". Але авторка над такими "дрібницями" не замислюється. А публіка захоплено "аплодує". rolleyes.gif

У неї не толокА, а толОка.
Мабуть, це з російського
толо́ка

1. ж. устар.

Суета, толкотня.

2. ж. местн.

Пастьба скота на паровом поле для удобрения такого поля.http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Efremova-term-108636.htm


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 5.5.2012, 12:19
Повідомлення #4


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 078
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4052



Репутація:   20  


Навіть якщо припустити такий варіант, все одно незрозуміло, до чого тут "суета, толкотня"? unknw.gif


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 5.5.2012, 18:01
Повідомлення #5


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Авторка, либонь, мала на увазі, що якась інша вкривала героїні вії не за гроші, а за харчі (див. толокою як прислівник). Тим-то й пригощала її героїня, й припрошувала... smile.gif А втім, такий ужиток не може стосуватися до однієї особи.
Може, авторка вжила толокою замість у (на) толоці? Хто зна... Я вже таким перлам не дивуюся. В країні дедалі більше створюється закритих акціонерних товариств (зокрема й поетичних), куди звичайному смертному зась. На зауваги редактора там ніхто не зважає. Тож і пише там кожен, як знає. І гадає, що знає якнайкраще. А решта членів товариства тільки плескають у долоні. Нісенітниця — дарма! Неправильний наголос — дарма! Нема розділових знаків — дарма! Все дарма! pardon.gif
На пам'ять спав кумедний випадок із німецьким письменником Теодором Фонтане. Якось він, працюючи редактором в одному з берлінських видавництв, одержав від молодого поета кілька поганеньких віршів, що супроводжувалися таким листом: "Розділові знаки для мене не мають ніякого значення, тож упишіть їх, будь ласка, самі". Пан Теодор негайно повернув вірші авторові, зауваживши: "Іншим разом надішліть мені, будь ласка, лише розділові знаки, а вірші я впишу сам!"
Отож, слова нашого славетного байкаря Леоніда Глібова й досі актуальні:
Цитата
За що ж, — хто-небудь попитає, —
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 5.5.2012, 20:36
Повідомлення #6


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Пане Дмитре, поділяю Вашу стурбованість станом суцільної писемності при суцільній безграмотності. Щоб приховати свою убогість, дехто переходить не тільки на суцільні верлібри без розділових знаків, але ще й на жидівські - без великих літер у текстах. І такий "класик" може швидше опублікуватися на Заході, бо його дуже легко і просто перекладати. Та Гугл перекладе запросто і ніщо цінне не пропаде!


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 6.5.2012, 9:53
Повідомлення #7


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Так, оця суцільна безграмотність попервах смішила, потім обурювала, згодом дратувала, а тепер обернулася на чорний сум. І не в душах майстрів кривого пера, а в душах тих, хто любить читати і хоч-не-хоч натрапляє в Інтернеті на оті хворі рядки. А ще — на лестощі кривописцям.
Правду кажучи, трапляються й критичні відгуки. Але їхня якість часто-густо не вища за якість самого кривотвору. З них можна дізнатися, що українцям властивіше казати город, а не місто, мост, а не міст (бо так, мовляв, каже моя рідня), а варіант каміння, а отже, й волосся, й колосся, й волоття, і т. д., простацький (мабуть, через те, що в російській такими є каменья і волосья).
І от молоді письменники й поети, вступивши до такого закритого акціонерного товариства й озброївшись такими коментарями старших членів, починають свою творчу путь. І куди вона їх заведе? Тільки в прірву.
Про комерційний бік справи я й не замислювався. Але, Ваша правда, він переважає. Та й перекладачів такі кривотвори справді не потребують. Їм дадуть раду й програмні засоби.
А дехто взагалі пише суржиком, називаючи це стилізацією під староукраїнську мову. І сміх і гріх...


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 6.5.2012, 16:42
Повідомлення #8


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата(Дмитро @ 6.5.2012, 9:53) *

Так, оця суцільна безграмотність попервах смішила, потім обурювала, згодом дратувала, а тепер обернулася на чорний сум. І не в душах майстрів кривого пера, а в душах тих, хто любить читати і хоч-не-хоч натрапляє в Інтернеті на оті хворі рядки. А ще — на лестощі кривописцям.
Правду кажучи, трапляються й критичні відгуки. Але їхня якість часто-густо не вища за якість самого кривотвору. З них можна дізнатися, що українцям властивіше казати город, а не місто, мост, а не міст (бо так, мовляв, каже моя рідня), а варіант каміння, а отже, й волосся, й колосся, й волоття, і т. д., простацький (мабуть, через те, що в російській такими є каменья і волосья).
І от молоді письменники й поети, вступивши до такого закритого акціонерного товариства й озброївшись такими коментарями старших членів, починають свою творчу путь. І куди вона їх заведе? Тільки в прірву.
Про комерційний бік справи я й не замислювався. Але, Ваша правда, він переважає. Та й перекладачів такі кривотвори справді не потребують. Їм дадуть раду й програмні засоби.
А дехто взагалі пише суржиком, називаючи це стилізацією під староукраїнську мову. І сміх і гріх...

Є ще нібито діалектом , переважно галицьким, пишуть, виправдовуючи тим неправильні наголоси. Коли називаєш ті наголоси польськими, то ще й обурюються: мОє, твОє - так Пономарьов співає. http://www.youtube.com/watch?v=IgY08Ih81xc

Цитата
а варіант каміння, а отже, й волосся, й колосся, й волоття, і т. д., простацький (мабуть, через те, що в російській такими є каменья і волосья).

А ще листя, коріння - у них не воно, а вони.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
IgorKo
повідомлення 6.5.2012, 17:03
Повідомлення #9


Коректор пильний
****

Група: Користувачі
Повідомлень: 202
Реєстрація: 18.6.2010
З: колиска сонця, дощу, вітру і снігу дім
Користувач №: 4 245
Подякували: 473



Репутація:   3  


В поезії і пісні наголос дозволено рухати. І це не є крамолою.
Це не стосується галицького чи польського сліду у вимові.
Цим послуговуються всі.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 6.5.2012, 22:18
Повідомлення #10


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Цитата(IgorKo @ 6.5.2012, 18:03) *

В поезії і пісні наголос дозволено рухати. І це не є крамолою.
Це не стосується галицького чи польського сліду у вимові.

Так, це не є крамолою, коли вірш стилізують під українську народну пісню. Та коли в якійсь сучасній поезії чи, приміром, у перекладі раз у раз натрапляєш на неправильні наголоси, то складається враження, що автор чи перекладач правильних наголосів просто не знає.
Цитата(IgorKo @ 6.5.2012, 18:03) *

Цим послуговуються всі.

Далеко не всі. Майстри українського слова завжди прагнули внормування наголосів. І в двадцятому сторіччі вони його майже досягли. Не бачу ніякої рації розхитувати вимовні норми навіть у поезії. За кордоном по віршах люди вивчають мови (є така методика), щоб засвоїти правильні наголоси. З неправильними наголосами (і не лише з ними) боролися не тільки в Радянській Україні, а й за кордоном, у діаспорі, зокрема світлої пам'яті Яр Славутич.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
IgorKo
повідомлення 7.5.2012, 8:43
Повідомлення #11


Коректор пильний
****

Група: Користувачі
Повідомлень: 202
Реєстрація: 18.6.2010
З: колиска сонця, дощу, вітру і снігу дім
Користувач №: 4 245
Подякували: 473



Репутація:   3  


… сучасній поезії чи, приміром, у перекладі раз у раз натрапляєш на неправильні наголоси, то складається враження, що автор чи перекладач правильних наголосів просто не знає.

Так, це повинно бути радше винятком, чім кожноденною практикою.
У пісні, де сплетені обі гармонії: музична і рими, ці винятки не такі разючі, як у віршах та прозових творах, де зустрічаються діалектизми, архаїзми, рідковживані слова з плаваючим наголосом. Щодо них, думаю варто повернутись до старої практики * із застосування пояснень (якщо автор їх зможе давати).
А загалом, варто Відмовитись від практики застосування слів з неправильним наголосом.
(В душі я не прихильник таких жорстких рамок, але сумління вимушує дотримуватись сказаного. Починай з себе -)).

Повідомлення відредагував IgorKo - 7.5.2012, 8:45


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
SS.
повідомлення 7.5.2012, 11:53
Повідомлення #12


Редактор вмілий
*****

Група: Користувачі
Повідомлень: 363
Реєстрація: 12.12.2006
З: Одеса
Користувач №: 63
Подякували: 343



Репутація:   4  


Два кОльори мої, два кольорИ...
wink.gif


--------------------
Do what you love. The rest comes.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 7.5.2012, 13:27
Повідомлення #13


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Цитата(SS. @ 7.5.2012, 12:53) *

Два кОльори мої, два кольорИ...
wink.gif

То це ж і є стилізація під українську народну пісню. До того ж теоретично можливі обидва наголоси, хоч, Ваша правда, при числівниках два, три, чотири орфоепічні норми регламентують наголошувати перший склад — кольори . Але ж поет не написав спольська кольори, як тепер раз у раз лунає з телевізорів і радіоприймачів.
А чи багато Ви можете навести прикладів, коли Дмитро Васильович зміщує наголос без потреби, зокрема й у поетичних перекладах з іноземних мов?


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 7.5.2012, 13:29
Повідомлення #14


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата(SS. @ 7.5.2012, 11:53) *

Два кОльори мої, два кольорИ...
wink.gif

Та ще й оба на полотні, в душі моїй (але не мОїй) оба. Ну, галичанин Павличко, Пономарьов - подолянин. Тут наголоси століттями формувалися під впливом польської мови, виробився свій діалект: хОджу, кАжу, нОшу, вОджу... Я якось був на лекції Ірини Фаріон про культуру мови. А вона все: "А я йому кАжу". Я терпів, терпів, та й не втерпів:
- То кАжу чи кажУ?
- А це я по-галицьки!
- То Ви про галицький діалект чи про українську мову?..
Тут вона (і я її розумію) вдалася до демагогії про важливість діалектів, що діалект - то не суржик тощо. Колись Іван Дзюба закликав не бути мовними пуританами, бо це відштовхує людей, які не володіють літературною мовою. І справді, літературною мовою у всякій нації бездоганно володіє відсотків 2-3 населення. Але ж ми й говоримо про ті відсотки. Саме їх - поетів, літераторів, редакторів тощо стосуються наші претензії.


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
SS.
повідомлення 7.5.2012, 20:07
Повідомлення #15


Редактор вмілий
*****

Група: Користувачі
Повідомлень: 363
Реєстрація: 12.12.2006
З: Одеса
Користувач №: 63
Подякували: 343



Репутація:   4  


Цитата(Дмитро @ 7.5.2012, 14:27) *
То це ж і є стилізація під українську народну пісню.
Хіба що дуже підсвідома, бо як він сам десь "по радіо" розповідав, спочатку пісня написалась, а вже пізніше якось відбріхувався від редакторів - то ж совєтські часи були і редактори були ой-ой!

Цитата(Дмитро @ 7.5.2012, 14:27) *
До того ж теоретично можливі обидва наголоси
Можливо, але словник ("Словники України on-line") дає лише один.

Цитата(Дмитро @ 7.5.2012, 14:27) *
А чи багато Ви можете навести прикладів, коли Дмитро Васильович зміщує наголос без потреби, зокрема й у поетичних перекладах з іноземних мов?
Спеціально цим не займався, мій приклад був ілюстрацією до "В поезії і пісні наголос дозволено рухати. І це не є крамолою."


--------------------
Do what you love. The rest comes.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 7.5.2012, 23:14
Повідомлення #16


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Цитата(SS. @ 7.5.2012, 21:07) *

Хіба що дуже підсвідома, бо як він сам десь "по радіо" розповідав, спочатку пісня написалась, а вже пізніше якось відбріхувався від редакторів - то ж совєтські часи були і редактори були ой-ой!

Це правда, що були круті редактори. І не завжди це було на шкоду творові. Ось, приміром, як відгукнувся про редактора свого перекладу Олекса Кундзич:
Цитата
Кілька років тому я переклав першу книжку «Белой березы». Редактор вичитав переклад, поробив свої позначки олівцем, і ми почали обмірковувати його зауваження. Я побачив, що це людина дуже урівноважена, спокійна і незламно, непереборно тверда в своїх переконаннях... власне, в одному переконанні, що все повинно бути «як у автора». Я не мав права ні уникнути немилозвучності, ні змінити порядок слів заради ритму і разом з тим не мав змоги довести своє право на такі зміни. Я виголошував цілі промови, а редактор слухав, перечікував, а потім спокійно казав: ну, то зробимо так, як у автора? Додому я приходив хворий. Я пам’ятаю конкретний випадок, як ми сперечалися про заміну сполучника «і» на кому. А в Бубєннова траплялись і просто логічні зриви. Наприклад: «Через год у них родился Андрей». Наче міг народитись і Сергей, а то, чого доброго, й Николай, але коли дитина народилася, то побачили, що це Андрей. Я зробив так, як буває в природі: народився син чи хлопчик, не пам'ятаю тепер, а вже по цьому назвав його. Після тривалої і безрезультатної боротьби ми пішли до директора. Той ніби співчував мені, усміхався, але сам не наважувався розв’язати складне питання про те, чи в жінки народжується хлопчик, чи готовий Андрій, і звернувся до письменника Первомайського, якого ми застали в кабінеті. Первомайський засміявся і, не вагаючись, погодився, що навряд чи ім’я Андрій можна вважати за біологічну ознаку; очевидно-таки, «в них народився хлопчик». Так ми пройшли всю книжку, після редагування я відпочив у санаторії, і загалом усе закінчилось гаразд.
Минулої осені я здав рукопис «Російського лісу». Мені сказали, що редагуватиме той самий редактор. Я трохи оторопів, думаю — здоров’я в мене тепер менше, та й літа вже не ті — чи витримаю я співробітництво з шановним редактором. Минув якийсь час, заходжу, питаю: — Ну як? — Нічого,— каже він,— тільки в перших розділах трохи іноді збиваєтесь на буквалізм... — Ура, ура! — думаю собі, на цьому то ми помиримося й без директора. Річ у тому, що, почавши працювати над перекладом за рік до цього, я трохи побоювався, щоб не надуживати правом перевираження саме в зв’язку з моїми виступами про це у пресі, і ще до розмови з редактором почував, що моя обережність відбилася на тексті. Взагалі, мистецтво не прощає ніяких сторонніх міркувань. Редактор досить тонко відчув певну зв'язаність художньої мови — а це теж буквалізм. Треба сказати, що буквалізм — не тільки безграмотність і халтура, це може бути виявом втоми, виявом спаду творчого напруження: досить трохи попустити собі, щоб гіпноз мови оригіналу посів тебе й реалізувався у всяких недоглядах.
Цього разу редактор виявив себе добрим помічником письменника, до того ж він не просто механічно змінив принцип на модніший, а по-справжньому зрозумів суть перекладу, і ми в цілковитому контакті виловили ті недогляди, що трапилися, а коли й сперечались, то це вже були творчі суперечки.

Цитата(SS. @ 7.5.2012, 21:07) *

Можливо, але словник ("Словники України on-line") дає лише один.

Навпаки, "Словники України" подають за норму обидва варіанти: і два кольори, і два кольори. Один варіант (як на мене, то цілком справедливо) подає Орфоепічний словник Миколи Погрібного:

Прикріплене зображення

Пор. також брати (але два брати), дуби (але три дуби), дахи (але два дахи) тощо.
Цитата(SS. @ 7.5.2012, 21:07) *

Спеціально цим не займався, мій приклад був ілюстрацією до "В поезії і пісні наголос дозволено рухати. І це не є крамолою."

Ваша правда, це не крамола, якщо, певна річ, перенаголосити слово дає змогу стилістика тексту. Та коли без ніяких причин автор обертає надію на надію, щоб заримувати її з ванадію, то інакше, як помилкою чи невіглаством, я це назвати не можу.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
SS.
повідомлення 8.5.2012, 9:08
Повідомлення #17


Редактор вмілий
*****

Група: Користувачі
Повідомлень: 363
Реєстрація: 12.12.2006
З: Одеса
Користувач №: 63
Подякували: 343



Репутація:   4  


Цитата(Дмитро @ 8.5.2012, 0:14) *
Ось, приміром, як відгукнувся про редактора свого перекладу Олекса Кундзич:
Цікаво, а звідки цитата з Кундзича?

Цитата(Дмитро @ 8.5.2012, 0:14) *
Навпаки, "Словники України" подають за норму обидва варіанти: і два кольори, і два кольори.
Точно так! Mea culpa, був неуважним.


--------------------
Do what you love. The rest comes.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 8.5.2012, 11:14
Повідомлення #18


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Цитата(SS. @ 8.5.2012, 10:08) *

Цікаво, а звідки цитата з Кундзича?

Років із п'ять чи шість тому я читав цю книжку. Я й тепер частенько її гортаю. Цитати з неї я вже наводив на Форумі кілька разів, але щоразу набирав текст сам. От і вчора я, пригадавши прочитане, знайшов той епізод у книжці. Хотів був набрати його, аж мені пощастило: з допомогою Ґуґла я відшукав текст на цьому сайті. smile.gif Щиро-прещиро каюсь... ah.gif


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 8.5.2012, 12:54
Повідомлення #19


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата
Ваша правда, це не крамола, якщо, певна річ, перенаголосити слово дає змогу стилістика тексту. Та коли без ніяких причин автор обертає надію на надію, щоб заримувати її з ванадію, то інакше, як помилкою чи невіглаством, я це назвати не можу.


Я наголоси дуже рідко змінюю
За селом прокричали лелеки
Летіли лелеки з Африки, -
Несли в Україну грип.
Летіли лелеки і кашляли,
Я кричав їм у слід, аж охрип:
- Не летіть ви сюди, чорнОгузи, -
Хай вас негри усіх поїдять!
Вистачить з нас і Чорнобиля…
Отче наш… вашу мать, вашу мать…


Читать полностью: http://h.ua/story/95720/#ixzz1uGqC0rgk

Повідомлення відредагував Валентин - 8.5.2012, 12:54


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення

Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
1 люд. читає цю тему (гостей: 1, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0

 



Текстова версія Зараз: 20.6.2018, 11:40