Форум СЛОВНИК.НЕТ

Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )

2 сторінок V  1 2 >  
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
> Затор чи корок?
Кобзар
повідомлення 22.5.2010, 9:34
Повідомлення #1


Студент досвідчений
***

Група: Користувачі
Повідомлень: 62
Реєстрація: 6.8.2009
З: Сіверодонецьк
Користувач №: 3 386
Подякували: 5



Репутація:   0  


У Твітері виникла суперечка щодо слів «затор» та «корок». Мій опонент стверджує, що «затор» є прямою російською калькою, воно не літературне, і в офіційному спілкуванні слід віддавати перевагу «суто українському» корку. Хто правий? Який варіянт унормований Солов'їною? ah.gif


Повідомлення відредагував Кобзар - 22.5.2010, 9:35


--------------------
Я частина тої сили, що вічно прагне зла і вічно чинить благо.



Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 22.5.2010, 9:40
Повідомлення #2


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3454



Репутація:   25  


Цитата(Кобзар @ 22.5.2010, 10:34) *

У Твітері виникла суперечка щодо слів «затор» та «корок». Мій опонент стверджує, що «затор» є прямою російською калькою, воно не літературне, і в офіційному спілкуванні слід віддавати перевагу «суто українському» корку. Хто правий? Який варіянт унормований Солов'їною? ah.gif

Корок і є справжнісінька калька. Затор – пряме запозичення, яке нині є нормою літературної мови.


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 22.5.2010, 10:00
Повідомлення #3


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


За СУМ "затор" або "пробка", але не "корок".

Зображення

ПРОБКА -.....

Зображення


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 23.5.2010, 11:31
Повідомлення #4


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


Якщо йдеться про автомобільну, то вживаю затор. А щодо звичайного предмета, як-от од вина, то корок або пробка. Хоча саме корок таки є калькою, як це вже зазначили.


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 23.5.2010, 12:51
Повідомлення #5


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 080
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4054



Репутація:   20  


Цитата(Основознавець @ 23.5.2010, 11:31) *
Якщо йдеться про автомобільну, то вживаю затор. А щодо звичайного предмета, як-от од вина, то корок або пробка. Хоча саме корок таки є калькою, як це вже зазначили.


Усе-таки цікаво, корок, виходить, - калька, а пробка - ні ... Чому (згідно із СУМом) можна вживати "пробка" у значенні те, що запруджує прохід, заважає рухові, а "корок" - ні? Це ж одне й те саме... unknw.gif
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 23.5.2010, 13:37
Повідомлення #6


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5461



Репутація:   28  


Цитата(Листопад @ 23.5.2010, 13:51) *

Усе-таки цікаво, корок, виходить, - калька, а пробка - ні ... Чому (згідно із СУМом) можна вживати "пробка" у значенні те, що запруджує прохід, заважає рухові, а "корок" - ні? Це ж одне й те саме... unknw.gif

Не зовсім. Ці слова, як на мене, не абсолютні синоніми. Корок означає ще й підбор, проте пробка такого значення не має. А пробкою називають також і перепону на шляху, й запобіжник, однак корок таких значень не має.
Приміром, не всякий горб можна назвати пагорбом. Той, що на спині, пагорбом аж ніяк не назвеш. Те саме можна сказати й про палець, перст і пучку. Стрижень у машинах можна назвати лише пальцем.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Танка
повідомлення 23.5.2010, 13:42
Повідомлення #7


Моволюб
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 889
Реєстрація: 4.3.2009
З: м.Луганськ
Користувач №: 3 123
Подякували: 5559



Репутація:   22  


Ось кілька прикладів з літератури:
Цитата
Апарат слiдства не пропускає всiєє маси ув'язнених, не впорується з колосальним навантаженням, i утворився "затор" так, як на лiсосплавi утворюється "залом", коли обчухранi дерева нагромаджуються у вузькому або в мiлкому, порожистому мiсцi величезною купою, припиняючи
весь процес.

І.Багряний "Сад Гетсиманський"

Цитата

Нескiнченним чорним потоком розтiкалися вони в рiзнi кiнцi дворища, утворюючи пробки, що не розсмоктувалися не тiльки по кiлька годин, а й по кiлька дiб.

Одного разу вiн став бiля вiкна i дивився на дворище, i раптом почув, що в його вухах нiби щось трiснуло, нiби хтось вибив звiдти твердi пробки, i вiн почув гуркiт, такий страшний гуркiт, що все тiло його завмерло з жаху.

Нарештi напився, набрав у пляшку води, заткнув горлечко пробкою iз трави i хотiв уже йти
назад, як зненацька почув тихе подзвонювання велосипеда.

Трiшки зiгрiвшись, одхукав пробку i випив добрих п'ять ковткiв спирту.


Григорій Тютюнник "Вир"


Цитата

...i згадав, що вмирав вiд спраги, вiн сунув у вiконце грошi, йому подали пляшку, закорковану чорним гумовим чiпком, пляшка була липка, а ситро тепле, занадто пiдсолоджене...

Пляшку вiдкоркували рiжком рядкомiра, банку-шилом, яким друкарка проколювала для пiдшивки газети.

Володимир Дрозд "Катастрофа"








Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 23.5.2010, 13:51
Повідомлення #8


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5461



Репутація:   28  


Так, у значенні "затичка" частенько трапляються і корок, і пробка. Проте корок у значенні "затор" мені ніколи не траплявся. unknw.gif
Правду кажучи, вперше я почув таке значення від тележурналістів. Дуже довго шукав прикладів такого вжитку в літературі, проте не знайшов. Натомість натрапив на слово запір (запора):
Цитата
Я рубач, що рубає запори на шляху людськості, запори, покладені дикістю, темнотою і злою волею (Іван Франко, Рубач).


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 23.5.2010, 15:28
Повідомлення #9


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


Цитата(Листопад @ 23.5.2010, 13:51) *

Усе-таки цікаво, корок, виходить, - калька, а пробка - ні ...

Відшукала в Гончара:
Цитата
Десь і згодом, хоч де опиниться, та, коли виникатимуть затори, пробки на дорогах, погляд її щоразу шукатиме бджіл на світлофорах:... (Олесь Гончар. Твоя Зоря).

А це у В. Сосюри ("Третя рота"):
Цитата
Біля центрального виходу утворилася пробка, і хулігани застрягли в ній.

Цитата
Незабаром їм довелося зупинитись: попереду утворилася пробка із їхніх же машин.

А. Головко "Бур’ян":
Цитата
I весь день бiля сельбуду товкотнеча, а на ганку i в дверях - пробка.

Г. Тютюнник "Вир":
Цитата
Нескiнченним чорним потоком розтiкалися вони в рiзнi кiнцi дворища, утворюючи пробки, що не розсмоктувалися не тiльки по кiлька годин, а й по кiлька дiб.


А ось і КОРОК:

Зображення


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 23.5.2010, 15:42
Повідомлення #10


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


Цитата(Дмитро @ 23.5.2010, 14:37) *
Не зовсім. Ці слова, як на мене, не абсолютні синоніми. Корок означає ще й підбор, проте пробка такого значення не має. А пробкою називають також і перепону на шляху, й запобіжник, однак корок таких значень не має.
Власне, мені радше здається, що пробка має більш широке значення, якщо не враховувати інші несинонімічні значення. Тобто корок — це той самий виріб із дерева, а логіка його перенесення на означення руху — це саме той елемент калькування про який ідеться в обговоренні.


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
кувалда
повідомлення 1.6.2010, 17:07
Повідомлення #11


Новоприбулий
*

Група: Користувачі
Повідомлень: 16
Реєстрація: 20.8.2009
Користувач №: 3 413
Подякували: 6



Репутація:   0  


Цитата(Sova @ 22.5.2010, 11:40) *

Корок і є справжнісінька калька. Затор – пряме запозичення, яке нині є нормою літературної мови.


Я б додав ще одне слово – "радянської": "Корок і є справжнісінька калька. Затор – пряме запозичення, яке нині є нормою радянської літературної мови". "Затор" з "пробкою" якнайкраще і відбивають суть цієї норми, а СУМ – основне вмістилище такої лексики.
Калькувати, прямо запозичувати чи кувати свої слова — справа смаку. Але якщо глянути на романо-германські, то складається враження, що і вони вирішили все ж калькувати з великої і могутньої, а не прямо запозичувати. Тобто обходяться вони без "probky" і "zatoru" hi.gif .


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 1.6.2010, 17:47
Повідомлення #12


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3454



Репутація:   25  


Цитата(кувалда @ 1.6.2010, 18:07) *

Я б додав ще одне слово – "радянської"

Так, безумовно. Утім донині цієї норми наче не переглянуто. hi.gif
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
кувалда
повідомлення 1.6.2010, 18:04
Повідомлення #13


Новоприбулий
*

Група: Користувачі
Повідомлень: 16
Реєстрація: 20.8.2009
Користувач №: 3 413
Подякували: 6



Репутація:   0  


Цитата(Sova @ 1.6.2010, 19:47) *

Так, безумовно. Утім донині цієї норми наче не переглянуто. hi.gif

А Ви думаєте, хтось має звідкись спуститися і поміняти нам цю норму? acute.gif Буде вона чи ні залежить тільки від мовців (від нас), а не від білодідівської гвардії з її нормами і словниками. Слова старі, але чомусь раніше не було ні "пробки", ні "затору" wink.gif
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 1.6.2010, 18:10
Повідомлення #14


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3454



Репутація:   25  


Цитата(кувалда @ 1.6.2010, 19:04) *

Слова старі, але чомусь раніше не було ні "пробки", ні "затору" wink.gif

Так. Як і корку у згадуваному значенні. wink.gif
Цитата
А Ви думаєте, хтось має звідкись спуститися і поміняти нам цю норму?

Я так не думаю, звісно. Я констатував факт. Тому й написав у своїй відповіді нині:
Цитата
Затор – пряме запозичення, яке нині є нормою літературної мови.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
кувалда
повідомлення 1.6.2010, 18:29
Повідомлення #15


Новоприбулий
*

Група: Користувачі
Повідомлень: 16
Реєстрація: 20.8.2009
Користувач №: 3 413
Подякували: 6



Репутація:   0  


Цитата(Sova @ 1.6.2010, 20:10) *

Так. Як і корку у згадуваному значенні. wink.gif

звісно. але й пробка не завжди мала згадане значення. То чому нам тре’ для цього явища запозичувати російське слово? Це шо піонери автомобілебудування, там це явище проявилося насамперед? Вони запозичили слово в німців (але в німців інше слово на позначення вуличної ситуації). Ми корка теж в когось запозичили. Чим він гірший за пробку? sad.gif
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 1.6.2010, 18:48
Повідомлення #16


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3454



Репутація:   25  


Цитата(кувалда @ 1.6.2010, 19:29) *

звісно. але й пробка не завжди мала згадане значення. То чому нам тре’ для цього явища запозичувати російське слово? Це шо піонери автомобілебудування, там це явище проявилося насамперед? Вони запозичили слово в німців (але в німців інше слово на позначення вуличної ситуації). Ми корка теж в когось запозичили. Чим він гірший за пробку? sad.gif

Найперше – я тут ніде й не ратував за пробку. І вважаю, що вживати цю лексему можна хіба що в розмовному мовленні.
Щодо корка. Уважаю, варіант нікудишній, адже мавпується сам спосіб російського мислення.


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
кувалда
повідомлення 1.6.2010, 19:07
Повідомлення #17


Новоприбулий
*

Група: Користувачі
Повідомлень: 16
Реєстрація: 20.8.2009
Користувач №: 3 413
Подякували: 6



Репутація:   0  


Цитата(Sova @ 1.6.2010, 20:48) *

Найперше – я тут ніде й не ратував за пробку. І вважаю, що вживати цю лексему можна хіба що в розмовному мовленні.
Щодо корка. Уважаю, варіант нікудишній, адже мавпується сам спосіб російського мислення.

я зрозумів: Ви констатували факт. але норми у нас хто встановлює? Правописом "опікується" кабмін. але в правописі навряд чи "пробку" згадано. А решта словників — це лише словники чиїсь. вважати їх нормою чи ні — справа смаку, як на мене. Зрозуміло, що словником якогось інституту загал користуватиметься більше, але де норма: в ньому чи скажімо в словнику Караванського - це питання. "Пробка" - це зі словника соцреалістів. і це їхня літературна норма. я б не узагальнював, що це нинішня літературна норма nea.gif принаймні точно не для мене wink.gif.
я теж не ратую за "корок", хоч повторюю - і в інших мовах цьому явищу відповідають близькі за значенням слова. наприклад bottleneck


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 3.6.2010, 13:25
Повідомлення #18


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


Цитата(кувалда @ 1.6.2010, 20:07) *
і в інших мовах цьому явищу відповідають близькі за значенням слова. наприклад bottleneck
Ага, наприклад, в англійській це варення. smile.gif

Щодо англійської як прикладу, це два слова — traffic jam. Який англо-вкраїнський словник подає як: скупчення транспорту; про́бка, затор. Хоча, якщо брати просто jam, то слова не дуже й відмінні: тиск, тиснява, давка, затор, затримка вуличного руху. Тож вибирайте, шановне панство. wink.gif


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 7.6.2010, 11:43
Повідомлення #19


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5461



Репутація:   28  


Гадаю, що значення «перепона на дорозі» російської пробки розвинулося під впливом французького слова bouchon (затичка, корок). Це семантична калька. За семантичні кальки з французької в російській мові вважають іще, зокрема, трогать у значенні «брати за серце» та плоский у значенні «недотепний» (див. тут). Російські іменники впечатление та развлечение — це теж кальки французьких слів impression і divertissement, проте словотворчі. Російський мовознавчий термін падеж — також словотворча калька латинського іменника casus. Нема слова, що в українській мові теж з’являються кальки, а надто під впливом «великих і могутніх» мов. Але в усіх наведених вище прикладах, окрім пробки, українська мова послуговується своєю питомою лексикою:
трогатьзворушувати, розчулювати, брати за душу, за серце (хоч у калькованій мові частенько подибуємо й торкати за душу, за серце) та ін.;
плоскийзаяложений, утертий, недотепний, затяганий та ін. (часом — запозичені банальний, тривіальний);
впечатлениевраження;
развлечениерозвага, забава, утіха;
падежвідмінок.
Ці форми свідчать про те, що українська мова часто-густо має власні живі форми, які не потребують калькованих замінників, а подеколи, творячи нові слова, як-от відмінок, може обходитися й без калькування.
Слово пробка, як твердить Етимологічний словник української мови (ЕСУМ), прийшло до нас (чи притягли за вуха) з російської мови, тож нема чого дивуватися, що воно захопило із собою всі російські значення. Згоден, що ми можемо обійтися й без пробки. Але тоді до всіх переносних значень цього іменника слід підшукати якихось своїх влучних відповідників, а не переробляти все на корок. Знаю, що поляки в обговорюваному значенні теж уживають іменника korek (корок), однак чому це має нас спиняти? До речі, польські мовці послуговуються й словом zator. І не лише в значенні «перепона на шляху», а й у медичній термінології, називаючи цим словом емболію.
Розгляньмо переклади «перепонного» значення слова пробка в допогромних словниках. До речі, один з них — запір, що його фіксує Російсько-український словник технічної термінології Івана Шелудька й Тодося Садовського (РУСТТ), а також його варіант — запору я вже наводив вище.
Російсько-український словник Агатангела Кримського та Сергія Єфремова (РУСКЄ) пропонує іменники захаращення та запин. Перше слово цілком віддає зміст (значення «скупчуючись у великій кількості, запруджувати, загороджувати собою який-небудь прохід, місце, простір» дієслова захаращувати фіксують і радянські словники), проте не адекватний формою. Друге, як на мене, те, що треба. Словник української мови Бориса Грінченка (СУМГ), СУМ та й сам РУСКЄ в статтях преграда, препона, препятствие фіксують ще варіант запина. Що завадило запину — запині стати надбанням літературної мови і закріпитися в обговорюваному значенні? Гадаю, боротьба з націоналізмом на мовному фронті, невмотивована поява пробки і, як наслідок, зовсім незаслужена ремарка діалектне у радянських словниках, зокрема в СУМ:
Цитата
ЗАПИНА, -и, ж., діал. 1. Перешкода. Дніпро, як кажуть, татаринові не запина (Стор., І, 1957, 262); Михайло стояв перед дубом-каменем зовсім недовго.. Розум уже підказував, що треба шукати обхідного шляху, минати цю несподівану запину (Загреб.. Європа 45, 1959, 49).
2. рідко. Те саме, що запинало 1. Тужно вила хуртовина, Розвівалася запина Пурпурова на вікні (Граб., І, 1959, 461).

До речі, таку саму ремарку в СУМі мають і дієслова запиняти й запинятися:
Цитата
ЗАПИНЯТИ, -яю, -яєш, недок., ЗАПИНИТИ, -иню, -иниш, док., перех., діал. Зупиняти, спиняти. Ніщо їх [козаків] не запиняло (Стор., І, 1957, 264); — Запини! — волав піхотинець, відчайдушно скубучи коневі гриву.— Запини, запини! (Гончар, І, 1954, 64); // Припиняти. Що ж наші сили піднесе, Запинить нам дошкульні муки? (Граб., І, 1959, 160).
Запиняти дорогу кому — заступати, перетинати шлях кому-небудь. Сплетені вусиками лози запиняють йому дорогу (Коцюб., І. 1955, 206); — Стій, бабо, стій! — наставляючи проти неї руки, запинив їй дорогу жандар (Мирний, IV, 1955, 376).

ЗАПИНЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок., ЗАПИНИТИСЯ, -инюся, -инишся, док., діал. Зупинятися, спинятися. — А ти... ти що тут робиш? — пробубонів він, запиняючись та оглядаючи її [Таню] тривожним поглядом (Фр., І, 1955, 342); // Припинятися. Торг книжками через війну запинився, як і всюди це буває (Мирний, V, 1955, 419).

Як бачимо, цих слів не цуралися такі видатні майстри нашого слова, як Іван Франко, Панас Мирний, Олекса Стороженко, Павло Грабовський, Михайло Коцюбинський, Олесь Гончар та Павло Загребельний. Тож судіть самі, чи справедлива та ремарка, чи ні. Гадаю, якби в розвиток української мови не втрутилися політики, то сьогодні замість «на дорозі ми потрапили в пробку» було б чути «ми запинилися в дорозі». І аж ніяк не «на дорозі ми потрапили в корок».
Ще як варіант можна розглянути іменник заліг, що його фіксує СУМГ та РУСКЄ в статті препона. Адже й радянський СУМ не заперечує, що дієслово залягати з-поміж багатьох значень має й таке — «з’являтися, скупчуватися де-небудь у великій кількості». Фраза «ми залягли в дорозі», як на мене, теж звучить цілком пристойно.
А коли згадати, що пробка — це ще й черга, де всі стоять, то нам може придатися й дієслово застоювати, яке фіксують усі словники. Правда, вони твердять, що без іменника черга це дієслово не вживається. А що як спробувати? «Ми застоюємо в дорозі». Чи ж не краще за «ми стоїмо в пробці (корку)»? На мою думку, багато чіткіше і краще. Розумію, що іменник застій не кожному припаде до смаку, проте й тут є «жіноча» форма — застоя. Її фіксує РУСКЄ у статті застой. Тож варіантів, як то кажуть, хоч греблю гати.
Майстри нашого слова, обминаючи заборонені варіанти, теж шукали замінників пробці. Наприклад, Михайло Стельмах у романі «Кров людська — не водиця» писав:
Цитата
— Здоров, братику. Не сподівався тебе побачити в цій людській затичці.

Певно, завдяки письменникові, таке значення слова затичка з ремаркою рідко зафіксував і СУМ. Але це знов-таки семантична калька, хоч і багато краща за корок.
Можна також звернутися по допомогу й до Святослава Караванського. Розгорнімо його Російсько-український словник складної лексики. У другому виданні цього словника, що побачило світ 2006 року у львівському видавництві «БаК», до російського слова пробка (на шосе) наведено такі українські відповідники: дві реконструйовані форми — загата і тромб, оказіоналізм ні взад ні вперед і живомовна конструкція ні тпру ні ну (с. 379). Як бачимо, корка там теж нема. У статті затор наведено українські форми завала, про кригу — зашерет, а на шляху — відомий уже нам тромб (с. 123).
Що ж, варіанти цілком пристойні. Загата доповнює низку наведених вище відповідників. А от тромб, дарма що має грецькі корені, якраз і є яскравий приклад образного лексико-семантичного словотворення. Головна його принада в тому, що він свіжий, бо не повторює заяложених моделей. Хоч я й не виключаю, що на такий варіант мовотворця надихнув польський zator у значенні «емболія».
І наостанці розгляньмо ще слово затор. В Етимологічному словникові російської мови Макса Фасмера я його не знайшов. ЕСУМ подає його в статті терти, стверджуючи цим, що затор походить від дієслова затирати. Але тоді мав би бути затір або затир (пор. затірка, стирка, хоч РУСКЄ фіксує й стірку; збирати — збір, збірка). Затір із значенням «утори», тобто «пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставляють дно» фіксує СУМГ. РУСКЄ наводить ще затір як відповідник до російського затор у значенні «брага, сусло». І, як на мене, цілком слушно, бо ж значення «робити брагу, сусло» дієслова затирати фіксує й СУМГ. Як бачимо, брак слова в СУМГ не став на заваді укладачам РУСКЄ, і вони поновили це значення. Згодом його зафіксував і СУМ. Форму затир як діалектний фонетичний варіант іменника затір у значенні «брага, сусло» фіксує ЕСУМ. А ще в СУМГ, ЕСУМ та Правописному словникові Григорія Голоскевича є живомовний іменник затьор, що означає крижану загату на річці, зашерет, що її росіяни називають словами затор, зажор. Гадаю, що затьор у літературній мові міг легко обернутися на затір або й на затор. Чому? Бо дієслово терти — рідний брат дієслова торувати, що й засвідчує ЕСУМ. Та й ми вже знаємо пару абсолютних синонімів затір — утори. До цього можна додати й назви інструмента, що ним прорізають ті утори — утірник, уторник (літературні), а також торник, торняк, затирач, затьорач, заторич (діалектні). А ще ж є широковідома синонімічна пара вторований шлях і утертий шлях. Тож уважати затор за абсолютний русизм, гадаю, немає підстав.
Можна, звісна річ, припустити, що о в слові затор з’явилося під впливом російської мови. Однак мені чомусь здається, що це не так. На мою думку, ця форма в українській мові могла виникнути й самостійно, проте не від дієслова затирати, а від дієслова заторувати, що його немає у словниках. Таку думку мені навіяли дієслівні пари пробити — забити (вікно), прокласти — закласти (тунель), прокопати — закопати (хід).
У радянських словниках слово тор (колія) обділяли ремаркою діалектне, а от дієслова торувати — завдяки широкій уживаності в творах красного письменства — на щастя, не займали. П’ятий том ЕСУМ вийшов друком 2006 року, тому наводить слово тор без ніяких ремарок, уважаючи його за українське і порівнюючи з іншими індоєвропейськими мовами. То невже ми, вживаючи слово торувати частіше, ніж росіяни торить, не могли утворити дієслова заторувати? І дарма, що цієї лексеми немає ні в СУМГ, ні в інших допогромних словниках. Гадаю, вживалася вона тоді нечасто, бо заторованих шляхів було не гурт.
Російське дієслово заторить із значенням «затиснути когось у натовпі», як свідчить Тлумачний словник російської мови Даля, належить до діалектної лексики російської мови. Поляки теж мають дієслово zatorować із значенням «захарастити, перегородити (шлях)». Воно є в Англо-польському словникові, а також у вельми поважній праці — першому Словникові польської мови Самуїла-Богумила Лінде, що побачив світ протягом 1807—1814 років.
Прикріплене зображення
Виходить, що росіяни могли проторить (уторить) — заторить, поляки могли utorować — zatorować, а нам до снаги було тільки уторувати (проторувати)? Не вірю. Тим-то й у формі затор нічого неприродного не вбачаю (у слові ж тор о не змінюється на і). Згадайте ще іменники заколот, закон, замолот, залом, замок, зашморг, закот, затон! Невже ж ці слова неукраїнські?
Інша річ, що співжиття в мові одиниць затір — затор, які відрізняються лише формою називного (знахідного) відмінка, спричиняється до того, що одна лексема поволі витискає з ужитку іншу. Так, наприклад, під впливом запозиченої лексеми завод наш рідний завід теж поволі обертається на завод. Але й тут є рада. Гадаю, іменник затор — подібно до наведених вище запори, запини, загати, а також завади, заборони, завали, загороди та ін. — можна було б «ожіночити», і вийшла б затора. Мали б затір від затирати й затору від заторувати. Так, за радянського часу мовознавці мусили дотримуватися «общепонятних» форм. Ось, приміром, словникова стаття зі Словника-довідника з правопису та слововживання Сергія Головащука, що вийшов друком 1989 року.
Прикріплене зображення
Але що нам сьогодні заважає переглянути ці форми й замінити затор на затору? Навіщо зовсім відкидати слово, утворене відповідно до українського словотвору? Невже фраза «машини заторували шлях» незрозуміла? Звучить вона, як на мене, цілком природно, надто коли порівняти з перелицьованим варіантом «машини утворили на шляху пробку (затичку, корок)». Та й пари слів хід — хода, підвід — підвода, забрід — заброда нікого не збивають з пантелику.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
кувалда
повідомлення 7.6.2010, 16:44
Повідомлення #20


Новоприбулий
*

Група: Користувачі
Повідомлень: 16
Реєстрація: 20.8.2009
Користувач №: 3 413
Подякували: 6



Репутація:   0  


[quote name='Основознавець' date='3.6.2010, 14:25' post='21412']
Ага, наприклад, в англійській це варення. smile.gif

Щодо англійської як прикладу, це два слова — traffic jam.

Щодо англійської я скориствся Англо-русским словарем В.К. Мюллера
bottleneck (ˊbɒtlnek)

1. n

1) у́зкий прохо́д

2) про́бка (в уличном движении)

3) у́зкое ме́сто

4) воен. дефиле́

2. v создава́ть зато́р, про́бку wink.gif
та й тут http://www.merriam-webster.com/dictionary/bottleneck можна подивитися
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення

2 сторінок V  1 2 >
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
1 люд. читає цю тему (гостей: 1, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0

 



Текстова версія Зараз: 15.10.2019, 10:53