Форум СЛОВНИК.НЕТ

Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )

3 сторінок V < 1 2 3 >  
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
> Активні дієприкметники, Чи є вони в українській мові?
Savo
повідомлення 24.6.2009, 16:35
Повідомлення #21


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Цитата(Основознавець @ 24.6.2009, 15:11) *

Гаразд, тут теж нема. Чи Ви не розумієте, чому цього слова там нема?

Річ у тім, що дієприкметники – то не окрема частина мови, а лише дієслівні форми, що творяться від інших дієслівних основ – інфінітива чи теперішнього часу. Тому далеко не всі дієприкметники вводяться як заголовні до словників. Хоч утворити дієприкметника можна фактично від усякого дієслова, якщо виконуються певні умови.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 25.6.2009, 11:55
Повідомлення #22


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


Цитата(Savo @ 24.6.2009, 17:35) *

Річ у тім, що дієприкметники – то не окрема частина мови, а лише дієслівні форми, що творяться від інших дієслівних основ – інфінітива чи теперішнього часу. Тому далеко не всі дієприкметники вводяться як заголовні до словників. Хоч утворити дієприкметника можна фактично від усякого дієслова, якщо виконуються певні умови.
Тобто квітнучий є в українській мові?
Цитата(Родзинка @ 24.6.2009, 17:27) *

Вам же пояснили: "Квітнучий якраз і є отим активним дієприкметником. Але, погодьтеся, маючи прикметника квітучий, можна обійтися без квітнучого". Але ж Є? :o
Так, для цього використовується квітучий, маєте рацію.


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 25.6.2009, 21:58
Повідомлення #23


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Цитата(Основознавець @ 25.6.2009, 10:55) *

Тобто квітнучий є в українській мові?

Ну, оскільки деякі носії мови цей дієприкметник використовують, отже, маємо визнати, що й у мові він є, ось, приміром: “Проїхавши милю дістались ми до иншого квітнучого села з великим ставом. Проїхавши півтретя милі переїхали через велике і добре загосподарене село з садами, на імя Кропивну” (М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ IX. Стор. 3)
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 26.6.2009, 2:04
Повідомлення #24


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


І знову Грушевського цитують, це, звичайно, похвально. smile.gif З таким успіхом можна теж писати инший. smile.gif Якщо можливо цього уникнути, то краще зайвий раз уникнути. smile.gif Гадаю, Грушевський був би не проти. smile.gif


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 26.6.2009, 11:20
Повідомлення #25


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Цитата(Основознавець @ 26.6.2009, 1:04) *

І знову Грушевського цитують, це, звичайно, похвально. smile.gif З таким успіхом можна теж писати инший. smile.gif Якщо можливо цього уникнути, то краще зайвий раз уникнути. smile.gif Гадаю, Грушевський був би не проти. smile.gif

Та Грушевський просто знов під руку трапився smile.gif Задайте в ґуґлі квітнучий, квітнучого, квітнучому тощо. Слово вживається, отже, є. Чи відповідaє нормі - то інша річ. Адже українська мова - то не лише літературна мова, а й діалекти, й просторіччя.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
saszko
повідомлення 6.9.2009, 19:17
Повідомлення #26


Студент досвідчений
***

Група: Користувачі
Повідомлень: 78
Реєстрація: 13.5.2009
Користувач №: 3 241
Подякували: 3



Репутація:   1  


Вибачте, що я, зовсім не знавець, втручаюсь. Мене постійно мучать ці дієприкметники))) Точніше, мучить їх відсутність. Чому не можна їх легалізувати? Тоді б мова стала набагато виразнішою, як на мене. Врешті, в російській мові дієприкметники хіба не є штучно внесеними? Хіба російські хлопи вживали коли такі викрутаси? Ну я не знаю, може й вживали, просто мені здається, що дієприкметники в рос. мові то спадок від церковнослов'янської, яка теж є нашою мовою. Від таких неприродних і невластивих українцеві викрутасів стане легше висловлюватись і писати закони. Все одно українці вже так суржикувались, що вживають вільно всі дієприкметники. Чому їх не легалізувати і не полегшити життя, ну, хоч би законодавцеві?
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 6.9.2009, 19:32
Повідомлення #27


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Я сумніваюся щодо "ревучий", бо у Шевченка (а більше такого широкого вжитку не знаю) ревучий - це троп Дніпра.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 6.9.2009, 20:26
Повідомлення #28


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Цитата(saszko @ 6.9.2009, 20:17) *

Вибачте, що я, зовсім не знавець, втручаюсь.

А ви й не втручаєтеся. Ви висловлюєте власну думку, як і кожен тут. До речі, у чому ви вбачаєте виразність тих дієприкметників?
Якщо "легалізувати" все, що використовують наші законодавці, аби полегшити собі життя, то мова і перетвориться на суржик. Вам не здається, що йти на повідку в тих, хто мову знає на рівні шкільного двійкаря, принаймні нерозумно? І чи то брак дієприкметників їм заважає "легко висловлюватися і писати закони"?
Цитата(saszko @ 6.9.2009, 20:17) *

то спадок від церковнослов'янської, яка теж є нашою мовою.

Церковнослов’янська є мовою давньоболгарською, а не нашою.

Цитата(Валентин @ 6.9.2009, 20:32) *

Я сумніваюся щодо "ревучий", бо у Шевченка (а більше такого широкого вжитку не знаю) ревучий - це троп Дніпра.

Ревучий - не дієприкметник, а прикметник. Можете перевірити, наприклад, тут. А в "Заповіті" взагалі є іменником.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 6.9.2009, 20:28
Повідомлення #29


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Цитата(saszko @ 6.9.2009, 20:17) *

Чому їх не легалізувати і не полегшити життя, ну, хоч би законодавцеві?

А чому б не легалізувати безліч інших чужомовних дієслівних форм, не властивих українській мові? Тоді перекладати було б, як насіння лузати. smile.gif
Якби українські законодавці творили законодавчу базу, думаючи по-українському, про це не було б і мови. Цих рідковживаних активних дієприкметників теперішнього часу якраз бракує тим, хто думає по-російському і хоче слово в слово копіювати перебіг своїх думок. А так не буває навіть у споріднених мовах. Є безліч способів уникнути важкомовних активних дієприкметників теперішнього часу, і про це вже написано досить багато книжок.
Ось уривок з поезії М. Некрасова та його український переклад:
Цитата
От ликующих, праздношатающих,
Обагряющих руки в крови,
Уведи меня в стан погибающих
За великое дело любви.

Від базік, що осанну співають,
Від катів, що невинну ллють кров,
Заведи мене там, де вмирають
За високу братерську любов.

А тепер уявіть собі, що було б, якби перекладач вдався до всіх тих -учих, -ючих. Невже українська мова?


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
saszko
повідомлення 6.9.2009, 21:46
Повідомлення #30


Студент досвідчений
***

Група: Користувачі
Повідомлень: 78
Реєстрація: 13.5.2009
Користувач №: 3 241
Подякували: 3



Репутація:   1  


Саво і Дмитре, я з вами згоден. Але закони це не вірші. Я власне не про полегшення життя законодавця, а про своє, вибачте за лукавство))) Читаючи закон, де кілька дієприкметникових зворотів підряд я не зразу можу второпати про шо мова. Починаю перекладати російською - проясняється. Може не всі дієприкметники варто вживати, але, скажімо, в поляків он є і гарно. Не знаю як в інших слов. мовах. Чи є слов. мови в яких теж нема активних дієприкметників?
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 6.9.2009, 22:02
Повідомлення #31


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


Цитата(saszko @ 6.9.2009, 22:46) *
Починаю перекладати російською - проясняється.
Тут або наші закони так пишуть погано, або Ви погано вкраїнську мову розумієте. Не ображайтесь, але віками без цього жили і, приміром, в Конституції Пилипа Орлика й без цього її розуміли. Єдине, чому можна виправдати вжиток цього, — наукова термінологія, котра запозичується з мов, де таке допустимо, а вона має бути короткою. Звісно, це можна уникнути, але малоймовірно знаючи теперішній стан речей і тенденції укладачів.


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
saszko
повідомлення 6.9.2009, 22:55
Повідомлення #32


Студент досвідчений
***

Група: Користувачі
Повідомлень: 78
Реєстрація: 13.5.2009
Користувач №: 3 241
Подякували: 3



Репутація:   1  


Цитата
Не ображайтесь, але віками без цього жили і, приміром, в Конституції Пилипа Орлика й без цього її розуміли.

К. Пилипа Орлика то не нормативно-правовий акт порівняно з сучасною юр. технікою і стосовно нашої радянської традиції формулювання правових норм. І тут я веду мову про це, про стислість:
Цитата
Єдине, чому можна виправдати вжиток цього, — наукова термінологія, котра запозичується з мов, де таке допустимо, а вона має бути короткою.


Цитата
Тут або наші закони так пишуть погано, або Ви погано вкраїнську мову розумієте.

Закони часто пишуть з помилками, але то не стосується дієприкметникових зворотів. Коли зворотів кілька один за одним, то справді зрозуміти важко. Завжди в кожній державі була мова народна, проста, мелодійна і мова літературна, книжна, покликана обслуговувати науку, апарат управління і таке інше.
...ну, це я так, ділюся думками. Може й справді це в мене нав'язлива думка щодо дієприкметників)))
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 7.9.2009, 7:27
Повідомлення #33


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Цитата(saszko @ 6.9.2009, 23:55) *

Закони часто пишуть з помилками, але то не стосується дієприкметникових зворотів. Коли зворотів кілька один за одним, то справді зрозуміти важко.

Так, пане Сашку! Я відразу зрозумів, що Ви маєте на увазі. Тому й написав: "Наші законодавці копіюють свою творчість з російського думання". Уявіть собі, що хтось із них, складаючи протокол засідання комісії, мислить приблизно так:
Цитата
Комиссия, состоящая из пяти депутатов, входящих в разные парламентские фракции, и рассматривающая дело об Y, пришла к выводу, что фактов, доказывающих вину гражданина X, проживающего в городе N не имеется (надалі форма 1).

Коли ж до перекладу форми 1 візьметься її автор або горе-перекладач, то в них вийде щось таке:
Цитата
Комісія, яка складається з п’яти депутатів, що входять до різних парламентських фракцій, і яка розглядає справу про Y, дійшла висновку, що фактів, які доводять провину громадянина X, що проживає в місті N, немає (надалі форма 2).

Безперечно, всі слова у формі 2 українські, проте звучить вона не по-українському. Чому? А тому що вигадали її в іншомовному середовищі й слово в слово переклали українською. Вийшов важкий для розуміння довжелезний пасаж, який може придатися хіба тільки сучасним "тарапунькам". Отакими реченнями рябіють наші законодавчі акти, і щоб зрозуміти цю словесну плутанину, читачеві, який навіть добре знає українську мову, подумки доводиться вдаватися до оригіналу (форми 1).
А якби думку, вкладену у форму 1, висловила людина з українським мисленням або до форми 1 взявся справжній перекладач, то в них вийшло б складне речення з одним підрядним з’ясувальним і одним дієприслівниковим зворотом.. Ось воно:
Цитата
Комісія з п’яти депутатів – членів різних парламентських фракцій, розглянувши справу про Y, дійшла висновку, що доказів провини громадянина X, мешканця міста N, немає (надалі форма 3).

Отже, причиною того, що замість легкомовної форми 3 з’явилася карикатурна форма 2, є не обмежене вживання активних дієприкметників теперішнього часу, а елементарне незнання української мови й, головне, небажання її вивчати.
До речі, тривалий досвід роботи з творчістю наших урядовців навчив мене обертати карикатурну форму 2 на легкомовну форму 3 без посередництва оригіналу (форми 1).


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Черепаха
повідомлення 7.9.2009, 9:50
Повідомлення #34


Редактор вмілий
*****

Група: Користувачі
Повідомлень: 398
Реєстрація: 23.9.2007
З: Власна Хатина, Місто-на-Горі
Користувач №: 610
Подякували: 630



Репутація:   16  


Признаюся, що, раз навчившись уникати отих клятих активних дієприкметників, я чесно уникала їх з упертістю неофіта, але останнім часом не ставлюся до цього так категорично. Особливо коли бачу, що активний дієприкметник вживає, припустимо, сучасний письменник.

Безумовно, деякі активні дієприкметники звучать потворно.

Але справді є – є чимало випадків, коли найадекватнішим був би вислів саме з активним дієприкметником. І, між іншим, не лише у законодавчих документах чи термінології, але й у художніх текстах також.

Існує такий погляд, що якщо мова розвивається, то в ній, цілком природно, розвиваються також конструкції, що роблять її більш економічною. Це не моя думка (на жаль, не можу навести її як цитату, бо вона пролунала в усній бесіді) – це думка людини, яка все життя працює зі словом і має феноменальне відчуття мови.

А треба визнати, що активні дієприкметники таки дозволяють робити висловлювання більш лаконічним. Крім того, від багатьох чула, що активні дієприкметники вживають в усному мовленні в деяких регіонах, де населення є україномовним і де російською майже не розмовляють.

Цитата
«Сеї ночи ми спали на березі (Дніпра) в повнім задоволенню й спокою. Бо від тої хвилі як ми побачили Печерський монастир-як він здалі блистів своїми банями, і до нас долетіли пахощі сих квітнучих земель, душі наші затріпотіли від радости» [М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ IX. Стор. 1.]

Квітнучий якраз і є отим активним дієприкметником. Але, погодьтеся, маючи прикметника квітучий, можна обійтися без квітнучого.


У наведеній цитаті йдеться, власне, про активний стан. Ці землі не є квітучими взагалі, а вони квітнуть тієї миті, коли ми проїжджаємо ними, аж долинають до нас пахощі.

Отже, не раз потрібно передати оцей активний стан (і не лише у перекладах) в поетичному мовленні.

Ось, наприклад, назву одного з китайських чаїв перекладено російською «Кружащийся снег» (даруйте, сьогодні спадає на думку лише цей приклад, знову ж таки, з практики перекладу). І це не «сніг, що кружляє». Тому що тут потрібно передати медитативність, пов’язану з традицією чаювання. Можна сказати ще «Сніг кружляє...» (навіть з трьома крапками). Та можна. Все можна (тим паче, ми ж не знаємо, як там насправді було китайською, але уявімо, що це не переклад, що цей вислів захотілося вжити сучасному авторові). Отже, можна зусиллям волі уникнути кружляючого снігу (а може, тут кружляючий – прикметник?). Якщо це речення, можна переформулювати його, використовуючи дієприслівниковий зворот.

Але іноді потрібно зберегти ритм фрази і тексту. Зрештою, я ж не хочу сказати «кружляющий».
Зрозуміло що, для того щоб таки вжити активного дієприкметника (у художньому чи публіцистичному тексті), треба дуже відчувати мову, щоби це не прозвучало штучно чи потворно.


Цитата
Єдине, чому можна виправдати вжиток цього, — наукова термінологія, котра запозичується з мов, де таке допустимо, а вона має бути короткою. Звісно, це можна уникнути, але малоймовірно знаючи теперішній стан речей і тенденції укладачів.


А ми уникаємо активних дієприкметників, здається, будь-якою ціною, забуваючи про доцільність. Є думка, що така затятість є реагуванням на постійний пресинг щодо української мови, і ідеології в цьому більше, ніж здорового глузду. Це, фактично, та ж ідеологія, тільки «зі знаком мінус».

Читаючи, наприклад, інструкції до лікарських засобів, розумію, що так – можна було б уникнути активного дієприкметника у назві такого-то синдрому, але ціною довшого звороту. Знову ж таки, чи варто – будь-якою ціною? І чи варто штучно спиняти процес, якого зазнали інші слов’янські мови? Тенденція до економічності, можливо, пов’язана з т. зв. науково-технічним прогресом, з урбанізацією, але це вже ширше питання. Добре це чи погано? Так само можна запитувати, чи людство робить правильний вибір на користь згаданого вище «прогресу». Але ці процеси відбуваються, і вони віддзеркалюються у мові.

Цитата
Церковнослов’янська є мовою давньоболгарською.

Чи не (давньо)македонською? (даруте, що чіпляюся до слів, але не раз зустрічала таку думку і мені просто самій цікаво)


--------------------
Читаю написане.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 7.9.2009, 10:29
Повідомлення #35


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


Цитата(Черепаха @ 7.9.2009, 10:50) *
Ось, наприклад, назву одного з китайських чаїв перекладено російською «Кружащийся снег» (даруйте, сьогодні спадає на думку лише цей приклад, знову ж таки, з практики перекладу). І це не «сніг, що кружляє». Тому що тут потрібно передати медитативність, пов’язану з традицією чаювання. Можна сказати ще «Сніг кружляє...» (навіть з трьома крапками). Та можна. Все можна (тим паче, ми ж не знаємо, як там насправді було китайською, але уявімо, що це не переклад, що цей вислів захотілося вжити сучасному авторові). Отже, можна зусиллям волі уникнути кружляючого снігу (а може, тут кружляючий – прикметник?). Якщо це речення, можна переформулювати його, використовуючи дієприслівниковий зворот.

Способів уникнення є чимало. Потрібно дивитись ширше. Можна перекласти одним словом цей вислів, приміром: снігопад, снігокруг, заметіль, сінгоград, сніготанець тощо. На свій смак, переплюнувши росіян за довжиною вислову. smile.gif
Цікаві думки щодо цього є в Антоненка-Давидовича: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/diyepry...vni-prykmetnyky


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Черепаха
повідомлення 7.9.2009, 10:48
Повідомлення #36


Редактор вмілий
*****

Група: Користувачі
Повідомлень: 398
Реєстрація: 23.9.2007
З: Власна Хатина, Місто-на-Горі
Користувач №: 610
Подякували: 630



Репутація:   16  


Цитата(Основознавець @ 7.9.2009, 11:29) *

Способів уникнення є чимало. Потрібно дивитись ширше. Можна перекласти одним словом цей вислів, приміром: снігопад, снігокруг, заметіль, сінгоград, сніготанець тощо. На свій смак, переплюнувши росіян за довжиною вислову. smile.gif
Цікаві думки щодо цього є в Антоненка-Давидовича: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/diyepry...vni-prykmetnyky


Я й не заперечую, що є чимало способів. Можна переплюнути. Але не можна зводити літературну творчість (тим більше в поезії) до змагання. Те, що думає Антоненко-Давидович з цього приводу, знаю майже напам"ять. Але його праці не можна вважати істиною в останнії інстаніції В УСЬОМУ. Зрештою, "Як ми говоримо" -- публіцистична книжка.

І якщо, припустимо, поет (не графоман, а поет), у якого на батьківщині, до того ж, вживають активні дієприкметники в усному мовленні, використає саме такий зворот, невже Ви, як редактор, запропонуєте йому снігопад чи сніготанець? Мовознавець напише вірш за Антоненком-Давидовичем, і це може бути потворна графоманія. Можна віртуозно добирати синоніми й синонімічні конструкції, а при цьому не бути добрим поетом чи письменником. Та тут же не йдеться, щоби "переплюнути" когось у лаконізмі.


--------------------
Читаю написане.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Основознавець
повідомлення 7.9.2009, 10:54
Повідомлення #37


Юний плюрилінгвіст
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 961
Реєстрація: 1.8.2008
З: Львів.
Користувач №: 1 913
Подякували: 615



Репутація:   8  


Цитата(Черепаха @ 7.9.2009, 11:48) *
І якщо, припустимо, поет (не графоман, а поет), у якого на батьківщині, до того ж, вживають активні дієприкметники в усному мовленні, використає саме такий зворот, невже Ви, як редактор, запропонуєте йому снігопад чи сніготанець? Мовознавець напише вірш за Антоненком-Давидовичем, і це може бути потворна графоманія. Можна віртуозно добирати синоніми й синонімічні конструкції, а при цьому не бути добрим поетом чи письменником. Та тут же не йдеться, щоби "переплюнути" когось у лаконізмі.
Тоді сніг, що кружляє підходить.


--------------------
Кою помилки, щоб залишились сліди.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Черепаха
повідомлення 7.9.2009, 11:00
Повідомлення #38


Редактор вмілий
*****

Група: Користувачі
Повідомлень: 398
Реєстрація: 23.9.2007
З: Власна Хатина, Місто-на-Горі
Користувач №: 610
Подякували: 630



Репутація:   16  


Цитата(Основознавець @ 7.9.2009, 11:54) *

Тоді сніг, що кружляє підходить.


а квітнуче село - це село, що квітне? (у згаданій цитованій фразі?)


--------------------
Читаю написане.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 7.9.2009, 11:10
Повідомлення #39


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5460



Репутація:   28  


Цитата(Черепаха @ 7.9.2009, 12:00) *

а квітнуче село - це село, що квітне? (у згаданій цитованій фразі?)

Коли село буяє квітами, то воно "квітуче", а коли воно досягло небачених успіхів - то "успішне", а коли воно розкошує - то "багате", "заможне".


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Черепаха
повідомлення 7.9.2009, 11:23
Повідомлення #40


Редактор вмілий
*****

Група: Користувачі
Повідомлень: 398
Реєстрація: 23.9.2007
З: Власна Хатина, Місто-на-Горі
Користувач №: 610
Подякували: 630



Репутація:   16  


Цитата(Дмитро @ 7.9.2009, 12:10) *

Коли село буяє квітами, то воно "квітуче", а коли воно досягло небачених успіхів - то "успішне", а коли воно розкошує - то "багате", "заможне".


От повторюся.
Цитата
«Сеї ночи ми спали на березі (Дніпра) в повнім задоволенню й спокою. Бо від тої хвилі як ми побачили Печерський монастир-як він здалі блистів своїми банями, і до нас долетіли пахощі сих квітнучих земель, душі наші затріпотіли від радости» [М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ IX. Стор. 1.]

Цитата
Квітнучий якраз і є отим активним дієприкметником. Але, погодьтеся, маючи прикметника квітучий, можна обійтися без квітнучого.



Цитата
У наведеній цитаті йдеться, власне, про активний стан. Ці землі не є квітучими взагалі, а вони квітнуть тієї миті, коли ми проїжджаємо ними, аж долинають до нас пахощі.

Отже, не раз потрібно передати оцей активний стан (і не лише у перекладах) в поетичному мовленні.


В літературі -- особливо в літературі, часто автор пише так і тільки так -- як чує. І єдина рація тут - щоб було красиво, і щоби це було літературою.

І чим "сніг, що кружляє" кращий за "кружляючий сніг"? перший вислів доречний у словнику, але він не передає суті явища (у чайній церемонії). Якби я так хотіла уникнути дієприкметника, повторюся, я би написала:
Сніг кружляє. (крапка або три крапки)
Але це якщо перекладати назву. А у реченні? Як добре, що є тексти, в яких написано так, як "чує" автор, а не так, як радить радикальне мовознавство.


--------------------
Читаю написане.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення

3 сторінок V < 1 2 3 >
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
2 люд. читає цю тему (гостей: 2, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0

 



Текстова версія Зараз: 23.7.2018, 13:36