![]() |
Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )
![]() ![]() |
![]() |
Дмитро |
![]()
Повідомлення
#1
|
![]() Мандрівець країною слів ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Група: Модератори Повідомлень: 1 402 Реєстрація: 18.8.2009 Користувач №: 3 402 Подякували: 5460 Репутація: ![]() ![]() ![]() |
Друзі, а чому це ми пишемо керченський, пензенський, а не керчинський, пензинський? Бо так хочуть росіяни?
Адже в § 113 Чинного правопису чітко зафіксовано: У суфіксах -инськ(ий), -інськ(ий) прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін, -инськ, -інськ, зберігається той самий голосний (и або і), що й в основній назві: Камишин — камишинський, Ніжин — ніжинський, Пенжино — пенжинський, Тульчин — тульчинський, Тушино — тушинський, Цюрупинськ — цюрупинський, Чигирин — чигиринський; грузин — грузинський, осетин — осетинський; Болдіно — болдінський, Філіппіни — філіппінський. В аналогічних прикметниках, утворених від географічних назв, що не мають суфіксів -ин-, -ін-, пишеться завжди и: Аляска — аляскинський, Баку — бакинський, Кабарда — кабардинський, Караганда — карагандинський, Поті — потинський, Сочі — сочинський, Чита — читинський, Шахти — шахтинський. Отже, завжди и: Аляска — аляскинський, Баку — бакинський. Тож і Пенза — пензинський, Керч — керчинський. Афікса -енськ(ий) в українській мові нема. До речі, в Енциклопедії українознавства за редакцією Володимира Кубійовича — тільки керчинський. -------------------- Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).
|
![]() ![]() |
Текстова версія | Зараз: 20.4.2018, 9:03 |