Форум СЛОВНИК.НЕТ

Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )

2 сторінок V  1 2 >  
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
> СвітязЮ чи СвітязЯ, назва озера у родовому відмінку
Листопад
повідомлення 19.3.2010, 18:18
Повідомлення #1


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 078
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4052



Репутація:   20  


У різних джерелах назву озера й населеного пункту поблизу пишуть по-різному:
Світязь і Свитязь. Оскільки етимологія назви неясна, то й написання різне.

Триває дискусія й щодо написання назви озера у родовому відмінку. smile.gif
В Укр. орфографічному словнику (6-те вид., К.: Довіра, 2006) зафісовано закінчення : Світязю.
Згідно з правилом про закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини (Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. - К., 1989. - С. 114-115) назва озера теж має писатися у родовому відмінку з , тоді як назва однойменного населеного пункту з -я.
Однак Словники України онлайн подають обидві назви із закінченням . unknw.gif

Пересічному користувачеві годі й розібратися! unsure.gif


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 19.3.2010, 22:05
Повідомлення #2


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5459



Репутація:   28  


Гадаю, можна дискутувати про те, чи писати в корені цієї назви , а чи . Однак про закінчення, як на мене, сперечатися не варто. Коли йдеться про озеро, відповідно до § 48, п. 2й Чинного правопису в родовому відмінку слово слід писати й вимовляти з закінченням .
У Словниках України часто-густо із закінченнями топонімів щось не теє. Наприклад, у назві озера Іссик-Куль навіть усі радянські словники фіксували в родовому відмінку закінчення , а Словники України подають чомусь . unknw.gif


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 19.3.2010, 22:31
Повідомлення #3


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Так, цілковито згоден. Світязю – коли йдеться про озеро, Світязя – коли про населений пункт. Правопис не говорить прямо про закінчення -a в родовому відмінку (чоловічого роду) для назв озер, лише для назви річок (ілюстративно): коли наголос на флексії – , на основі – . Тож коли студенти цікавилися про написання назв озер, довелося шукати відповіді самотужки. Дійшов висновку, що у відповідному пункті правопису слід говорити не про назви річок, а ширше – про назви водних об’єктів. Себто до назв озер має діяти те саме правило, що й до назв річок: Сиваш – Сиваша́, Балхаш – Балхаша́, але Байкал – Байка́лу, Синевир — Сиреви́ру тощо.

Але щодо аналізованої назви сперечатися не випадає: правопис наводить згаданий топонім навіть серед ілюстрацій:
Цитата
Назви річок (крім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін.: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру.


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 20.3.2010, 12:23
Повідомлення #4


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


Цитата
Гадаю, можна дискутувати про те, чи писати в корені цієї назви , а чи .

Маєте рацію, пане Дмитре. Коли брати до уваги, що назва озера/населеного пункту пішла від світла, світила, то Світязь слід писати через -і. Однак побутує ще одна легенда: топонім утворився від іменника витязь (відповідно написання через - Свитязь).
Та й Українська радянська енциклопедія (щоправда, мені дорікнули, що то "совєтське" видання) пишуть про Свитязьке озеро:
Цитата
Свитязьке озеро - озеро на Пн. Зх. Волинської області, поблизу м. Шацька. Лежить у межиріччі Прип’яті та Західного Бугу (УРЕ, 1963).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 20.3.2010, 18:44
Повідомлення #5


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 078
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4052



Репутація:   20  


Цитата(Злата @ 20.3.2010, 11:23) *

Маєте рацію, пане Дмитре. Коли брати до уваги, що назва озера/населеного пункту пішла від світла, світила, то Світязь слід писати через -і. Однак побутує ще одна легенда: топонім утворився від іменника витязь (відповідно написання через - Свитязь).
Та й Українська радянська енциклопедія (щоправда, мені дорікнули, що то "совєтське" видання) пишуть про Свитязьке озеро:


Щодо походження назви, того ніхто достеменно не знає. Отож версії можна обговорювати та й інші пропонувати. smile.gif

Однак на що все-таки має посилатися літредактор - на Український правопис чи на радянську енциклопедію? wink.gif
До того ж і в Універсальному словнику-енциклопедії (УСЕ) видання 1999 року назву озера пишуть через і:
Цитата
СВІТЯЗЬ - найбільше оз. у групі Шацьких оз., в Україні на Поліссі (Волинська обл.) у складі Шацького природного національного парку; площа 26 км2; гл. 58 м; прозорість води до 8 м; живиться переважно підземними водами.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 20.3.2010, 22:48
Повідомлення #6


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Цитата(Злата @ 20.3.2010, 12:23) *

Однак побутує ще одна легенда: топонім утворився від іменника витязь (відповідно написання через - Свитязь).

Угу. Легенди – річ цікава. Правда, з лінгвістикою такі тлумачення здебільшого нічого спільного не мають: за спостереженнями, у 99,9 % випадків легендна етимологія є не чим іншим, як народною "шароїдизацією". (якось не спадає на гадку, що має означати поєднання витязя з префіксом с-? До речі, де ділося при цьому «Кафе "Птах"»?)
До слова, закарпатське "морське око" – гірське озеро Синевир – останнім часом уподобали звати Синевіром – придумали легенду, де ключовою є фраза "Сине, вір!" Легенда колоритна, але відповідає своєму визначенню: народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою.


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Валентин
повідомлення 20.3.2010, 23:22
Повідомлення #7


Людина-енциклопедія
********

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 511
Реєстрація: 28.10.2007
З: м.Хмельницький
Користувач №: 694
Подякували: 1648



Репутація:   8  


Цитата(Sova @ 20.3.2010, 23:48) *

Угу. Легенди – річ цікава. Правда, з лінгвістикою такі тлумачення здебільшого нічого спільного не мають: за спостереженнями, у 99,9 % випадків легендна етимологія є не чим іншим, як народною "шароїдизацією". (якось не спадає на гадку, що має означати поєднання витязя з префіксом с-? До речі, де ділося при цьому «Кафе "Птах"»?)
До слова, закарпатське "морське око" – гірське озеро Синевир – останнім часом уподобали звати Синевіром – придумали легенду, де ключовою є фраза "Сине, вір!" Легенда колоритна, але відповідає своєму визначенню: народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою.

Вже толком і не пригадаю, але наприкінці 80-х один луцький письменник (Лазаренко?) чимало сторінок журналу "Жовтень" присвятив походженню і правильності написання цього гідроніма. Ві, пригадую, зясував у місцевих мешканців, що озеро свИтиться, що так вимовляють місцеві волиняки, а тому наполягав на назві СВиТЯЗЬ. Але це теж може бути якесь місцеве народне пояснення. Згоден з паном Совою, що народна етимологія нікуди не годиться у таких випадках.

Повідомлення відредагував Валентин - 20.3.2010, 23:23


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 21.3.2010, 1:47
Повідомлення #8


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 078
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4052



Репутація:   20  


Цитата(Валентин @ 20.3.2010, 22:22) *

Вже толком і не пригадаю, але наприкінці 80-х один луцький письменник (Лазаренко?) чимало сторінок журналу "Жовтень" присвятив походженню і правильності написання цього гідроніма. Ві, пригадую, зясував у місцевих мешканців, що озеро свИтиться, що так вимовляють місцеві волиняки, а тому наполягав на назві СВиТЯЗЬ. Але це теж може бути якесь місцеве народне пояснення. Згоден з паном Совою, що народна етимологія нікуди не годиться у таких випадках.

Письменника звуть Віктор Лазарук. Свого часу він працював у "Жовтні" літредактором, здається, у відділі поезії. Волинській перлині він присвятив цілий роман-есе "Світязь". Однак у назві зберіг усе ж таки літеру і.

До слова, у нього є чимало чудових поетичних пейзажів. Та й загалом Лазарука можна назвати співцем волинської природи, бо чи не найбільша частина його поезій - про поліський озерний край.

...В заводь неба, де знак зодіака
Із ікрою зернистою зір,
Розчепірений ліз осокір
Силуетом зеленого рака.

В нашорошених вухах куща
Чувся сплеск завмираючих весел.
І щемів тихий ляпас ляща
На щоці у заспаного плеса.

Хвиля хвилю питалася: хто се
Осокою в піщаній косі?
Витри серце травою з покосу.
Заховай, наче косу, в росі....
----------------------------------
Сплять чорняві гриби: до чола
жовта глиця примерзла — іскриться.
Та вони соснякам і лисицям
ще надихали крихту тепла.
Тче вітри, наче бердо, сосна.
Тільки тінькнула в сінях синиця,
мов обірвана перша струна.
--------------------------------
За свічадом озерця вночі
Журавлі загубили ключі.
Заховались гаї за туманом.
Хто відчинить осінній світанок?
--------------------------------
Мовчки дві перезирнулися чорниці.
Мокрий цвіт. Вікно. І грім удалині.
Нерозряджена сліпа блискавиця,
Наче голка, блукає в мені.
--------------------------------
Язичник я. Така у мене віра.
В цім присягаюся, ліси,
На лезі тонкого аїру,
Що сяє краплями роси.


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 21.3.2010, 13:58
Повідомлення #9


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


Цитата
Письменника звуть Віктор Лазарук. Свого часу він працював у "Жовтні" літредактором, здається, у відділі поезії. Волинській перлині він присвятив цілий роман-есе "Світязь". Однак у назві зберіг усе ж таки літеру і.

Гадаєте, пані Листопад, що так просто перевидати книжку із чималим тиражем, до того ж зі статком наших "спілкарів". І сам Віктор Антонович не проти Свитязя, однак, самі знаєте, членів СПУ не охоче фінансує держава.
Цитата
Однак на що все-таки має посилатися літредактор - на Український правопис чи на радянську енциклопедію?

Ага. Тільки наші дописувачі часто-густо посилаються на цю "радянщину". Приміром, тут. Чи тут. Чи зрештою тут і тут.

До слова, запрошую охочих відвідати Волинський державний архів в місті Луцьку. Можливо, там, попрацювавши годинку-другу, й відшукаєте відповідь на це доволі спірне питання. Робити висновки з припущень несерйозно.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 21.3.2010, 14:39
Повідомлення #10


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 078
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4052



Репутація:   20  


Цитата(Злата @ 21.3.2010, 12:58) *

Гадаєте, пані Листопад, що так просто перевидати книжку із чималим тиражем, до того ж зі статком наших "спілкарів". І сам Віктор Антонович не проти Свитязя, однак, самі знаєте, членів СПУ не охоче фінансує держава.


Роман вийшов значно пізніше за краєзнавчі дослідження у "Жовтні", себто автор міг без проблем узяти назву "Свитязь". Утім, п. Лазарук готує до виходу у світ продовження роману, тож побачимо, як він його назве. wink.gif

Цитата
Ага. Тільки наші дописувачі часто-густо посилаються на цю "радянщину". Приміром, тут. Чи тут. Чи зрештою тут і тут.

Не плутайте грішне з праведним, себто орфографію з тлумаченням.



Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 21.3.2010, 14:41
Повідомлення #11


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


Цитата
Не плутайте грішне з праведним, себто орфографію з тлумаченням.

Хе. Тлумаченню віримо, а орфографії - ні. ag.gif Залізна логіка. До того ж - жіноча. wink.gif
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 21.3.2010, 14:53
Повідомлення #12


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5459



Репутація:   28  


До речі, останнє, мабуть, за радянського часу видання Українського радянського енциклопедичного словника в трьох томах, фіксує лише форми Світязь, Світязьке озеро (том 3, с. 179, 1987).


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Листопад
повідомлення 21.3.2010, 14:58
Повідомлення #13


Студент вічний
********

Група: Модератори
Повідомлень: 2 078
Реєстрація: 27.12.2006
З: Осінній Сад
Користувач №: 88
Подякували: 4052



Репутація:   20  


Цитата(Злата @ 21.3.2010, 13:41) *

Хе. Тлумаченню віримо, а орфографії - ні. ag.gif Залізна логіка. До того ж - жіноча. wink.gif

Логіка тут цілком нормальна. Бо, приміром, раніше писали Ціцерон, а тепер - згідно з Укр. правописом - Цицерон, однак, незважаючи на зміну написання прізвища, давньоримським політичним діячем, видатним оратором, філософом та літератором він так і залишився. smile.gif


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 21.3.2010, 15:07
Повідомлення #14


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


Давайте тоді перелопатимо усю "совкову" (з Ваших же слів) Радянську енциклопедію. Можливо, і там відшукаємо ляпсуси "не для нашого хотіння". Вважаю, що балакати і наводити вагомі аргументи - дві різні речі. Якось на форумі один дописувач висловився: "Категоричність – не найкращий аргумент там, де однозначності нема". Отож, переливати з пустого в порожнє, не маючи жодних достовірних доказів, тут таки зайве. І зі свого боку дискусію завершую.
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 21.3.2010, 15:25
Повідомлення #15


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Цитата(Злата @ 21.3.2010, 15:07) *

Отож, переливати з пустого в порожнє, не маючи жодних достовірних доказів, тут таки зайве. І зі свого боку дискусію завершую.

good.gif


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 22.3.2010, 14:41
Повідомлення #16


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


Григір Левкович Аркушин, професор кафедри історії та культури української мови, у своїх словниках також пише про с. Світязь Шацького району Волинської області. Однак розповів, що коли студенти університету їздили до Шацьку записувати фольклорний та діалектний матеріал, то привезли іще одне сказання щодо походження назви населеного пункту. Мовляв, назва топоніма походить від свити. Жителі села, чоловіки, носили сорочки до колін, неширокі штани, перепоясувалися поясом; взимку, коли було холодно, одягали хутряні кожухи, а восени чи навесні усі ходили в сукняних свитах.
Скажете, що це також одна з легенд, переповіданих народом. Однак не можна уникати припущень, що то таки правда.
Отож, етимологія назви Світязь і справді неясна. Але й відкараскуватися від народних сказань, керуючись (аж так категорично) правилами Правопису, теж не варто.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 22.3.2010, 23:40
Повідомлення #17


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Цитата(Злата @ 22.3.2010, 14:41) *

Григір Левкович Аркушин, професор кафедри історії та культури української мови, у своїх словниках також пише про с. Світязь Шацького району Волинської області. Однак розповів, що коли студенти університету їздили до Шацьку записувати фольклорний та діалектний матеріал, то привезли іще одне сказання щодо походження назви населеного пункту. Мовляв, назва топоніма походить від свити. Жителі села, чоловіки, носили сорочки до колін, неширокі штани, перепоясувалися поясом; взимку, коли було холодно, одягали хутряні кожухи, а восени чи навесні усі ходили в сукняних свитах.
Скажете, що це також одна з легенд, переповіданих народом. Однак не можна уникати припущень, що то таки правда.

... а тоді всі селяни покидали ці свити в найближче озеро (мабуть, мода минула), і стало воно Свитязем, себто свитяним озером (а доти воно безіменне було, бідолашне)... Чергова спроба народного етимологізування – гарна казочка. (Щодо назви села – і поготів: зазвичай найменування населених пунктів вторинні проти назв об’єктів оро- чи гідроландшафту.) І Григір Левкович, якого вельми шаную, Вам про це мав сказати. wink.gif

У мовознавчій науці щодо походження назви є кілька версій. Наразі вони тут не наводилися, тож оприлюдню деякі. Одна з гіпотез запропонована І.Спрогісом. Він виводить гідронім з литовського svetus, яке, на думку дослідника, запозичене балтійською мовою з іллірійського Σvetuas «білий, світлий». На іншомовне походження назви вказують О.Соболевський та М.Фасмер. Останній виводив назву з давньоісландського Huiting<huitr «білий», зближуючи з лексикою гнізда світл- [Фасмер, 3, 582].
Український топоніміст Ямко корінь цієї власної назви виводить з праслов. viti «вити, крутити» < і.-є. *ṷei- (*ṷeia-, *ṷi-) «гнути, крутити, вити», мотивуючи основу особливостями конфігурації озера «звивисте, криве». В.Шульгач, аналізуючи старожитню гідронімію України, повязує Сві(и)тязь із відповідним апелятивом — sъvitęzь «крива, зігнута, опукла форма».

Нині маємо нормативну форму, зафіксовану чинним правописом, – Світязь. Флексію родового відмінка цей же правопис також наводить. Тож питання, порушене в темі, вичерпано. Літредактори цього й повинні дотримуватися. А етнографи, фольклористи, діалектологи чи інші реконструктори давнини хай шукають далі: цілком можливо, знайдуться незабаром й інші гіпотези, що матимуть під собою наукове підґрунтя. Отоді можна буде говорити про зміну написання в наступній версії правопису.

Цитата
Але й відкараскуватися від народних сказань, керуючись (аж так категорично) правилами Правопису, теж не варто.

Усьому своє місце.


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 24.3.2010, 21:41
Повідомлення #18


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


Щойно в неті відшукала цікавий матеріал про Світовида — бога осіннього сонця, який "Землю, Сонце наше і Звізди держить і Світ міцнішим творить”. Світовид часто називався Святовитом – це його давніша назва, а також таке його ім’я переважало у західних слов’ян. Володимир Шаян писав про Світовида як про Творчого Духа Всесвіту, який є ”Сином Найвищого Світла, у своїй природній Істоті із ним Єдиний і Тожсамий. Він був і є по всі часи Сварожичем – сином Сварога”.

Отож, мають гадку, що й славетне волинське озеро Світязь також пов’язане зі Світовидом. Адже, окрім лісів, священними вважалися й озера. Тим більше, що у західно-слов’янських літописців друга частина імені – вит – часто передається латинським vitus, що дає право припускати тут слов’янське витязь: Світовид(т) – Світовитязь – Світязь.

Повідомлення відредагував Злата - 24.3.2010, 21:42
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 24.3.2010, 21:55
Повідомлення #19


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3453



Репутація:   25  


Цитата(Злата @ 24.3.2010, 21:41) *

Отож, мають гадку, що й славетне волинське озеро Світязь також пов’язане зі Світовидом. Адже, окрім лісів, священними вважалися й озера. Тим більше, що у західно-слов’янських літописців друга частина імені – вит – часто передається латинським vitus, що дає право припускати тут слов’янське витязь: Світовид(т) – Світовитязь – Світязь.

Витязь, пані Злато, вважається запозиченням із германських мов і пов’язується зі основою слова вікінг.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
*****
повідомлення 24.3.2010, 21:56
Повідомлення #20


Персона нон-ґрата
******

Група: Заблоковані
Повідомлень: 646
Реєстрація: 10.2.2010
Користувач №: 3 911
Подякували: 1540



Репутація:   3  


Цитата(Sova @ 24.3.2010, 23:55) *

Витязь, пані Злато, вважається запозиченням із германських мов і пов’язується зі основою слова вікінг.

Дякую. Однак матеріал цікавий.


Подякували:
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення

2 сторінок V  1 2 >
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
3 люд. читає цю тему (гостей: 3, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0

 



Текстова версія Зараз: 21.1.2018, 14:28