Форум СЛОВНИК.НЕТ

Привіт, гостю ( Вхід | Реєстрація )

 
Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
> ЗРІЗНИЧКОВАНІСТЬ / НЕЗРІЗНИЧКОВАНІСТЬ, нові слова
Лаврін
повідомлення 25.5.2007, 15:14
Повідомлення #1


Моволюб
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 020
Реєстрація: 30.11.2006
З: Bibrka town
Користувач №: 38
Подякували: 383



Репутація:   8  


Контекст.

1) „Що кидається в очі при порівнянні двох світів: латинсько-германського (з українцями) і світу московського? Барвистість, велич цілої історії, рухливість народних мас, напруженість конфліктів, свобідна гра сил, величезна роля великих особистостей, примат права і логіки – на Заході. Однотонність, придавленість особистості, безбарвність історичних подій, незрізничкованість народньої стихії, непропорційно велика роля держави – це Росія. (Павло Штепа - Московство)

2) До менш позитивних явищ треба зарахувати національну зрізничкованість та наївність. Мабуть, найяскравiшим прикладом наївности 1918-20 рокiв була сліпа віра соціялістів Центральної Ради у те, що війська для держави не потрібно, бо соціялістична Росія не буде воювати з соціялістиною Україною, як це проповідував комуніст Володимир Винниченко. Навіть у діяспорі тих часів виявлялась зрізничкованість та наївність. Українська діяспорна газета лівого спрямування на Заході «Робітник» у редакційній статті від 10 лютого 1919 року писала...
[…]
Національна зрізничкованість та наївність, мабуть, ще ніколи не
виявлялась так яскраво, як після березневих виборів минулого року, коли
національно-демократичні сили так розсварились, що не змогли оформити
проводу Верховної Ради чи Уряд та віддали спершу ВР, а згодом і Уряд партіям
промосковської та антиукраїнської орієнтації.
[…]
Національну зрізничкованість та наївність можна було б пробачити, якби Україна тоді і тепер знаходилась у колі доброзичливих сусідів та союзників.
[…]
Україна вже на шістнадцятому році незалежности. Її не спинять ні національна зрізничкованість, ні наївність її провідників, ні внутрішні п’яті колони, ні зовнішні вороги, а тим менше нещирі сусіди та приятелі. (З доповіді Аскольда Лозинського, президента Світового конгресу українців. виголошеної в Чикаґо, США, 21 січня 2007 р. з нагоди святкування 22 січня)

3) При цьому треба виходити з того, що зрізничкованість не завжди і не в усьому є джерелом слабкості та загроз. Часом навпаки — є елементом життєздатності й багатоманітності. Зокрема, регіональні культурні та звичаєві відмінності в Україні — це величезний резерв нашої культури, її реальне багатство, яке, на жаль, ми ще не освоїли і не навчилися цінувати. (З інтерв'ю з Іваном Дзюбою)

4) Хай політична зрізничкованість української еміґрації буде спрямована на формування і ріст української політичної думки, а не на партійну гризню.
[...]
Ворогам хочеться бажане сприймати за дійсне. Їх непокоїть українська ментальність, тобто психічний склад українців, як вони базікають, котрий “неоднаковий” і дуже “зрізничкований”. Вороги хочуть, щоб українці ворогували між собою. (Петро Дужий – “Степан Бандера - символ Нації”)

5) Для розуміння сили публіцистики взагалі і публіцистичної творчості І. Франка багато дають дуже точні спостереження над цим видом творчості відомого українського філософа і політолога М. Шлемкевича. Останнім часом на них часто посилаються. Тому звернемо увагу лише на один, але дуже суттєвий момент. Її (публіцистику у найширшому значенні слова. — В.З.), місце в духовній культурі образово виглядало б так: вона не розтоплена і не зрізничкована ще лява життя, в якій уже застигли ясні криштали наукових тверджень, мистецьких утворень, релігійних символів. (Володимир Здоровега - Іван Франко і українська публіцистика)

Отже, як видно, це наше давнє питимо українське слово, що збереглося в носіїв мови, що в діаспорі, і низки письменників. Радянські редактори пильнували за отакими національно-буржуазними словами і ретельно виполювали їх, допіру натрапивши на таких.

А як достеменно тлумачити його: зрізничкованість, незрізничкованість?


--------------------
Сонце - велика розжарена газова куля
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Savo
повідомлення 25.5.2007, 15:44
Повідомлення #2


Шукач мовоскарбу
********

Група: Адміністратори
Повідомлень: 2 824
Реєстрація: 8.2.2007
З: Карпатське євроцентря
Користувач №: 149
Подякували: 3454



Репутація:   25  


Цитата(Лаврін @ 25.5.2007, 16:14) *


А як достеменно тлумачити його: зрізничкованість, незрізничкованість?

Судячи з контексту, йдеться про розрізненість, роз’єднаність / згуртованість, споєність, цілість
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Лаврін
повідомлення 16.8.2010, 10:48
Повідомлення #3


Моволюб
*******

Група: Користувачі
Повідомлень: 1 020
Реєстрація: 30.11.2006
З: Bibrka town
Користувач №: 38
Подякували: 383



Репутація:   8  


Зрізничкованість - це рос. "разрозненность".

(Див. рос. визначення.)
Цитата
- разрозненность - автономия, изолированность, изоляция; неполнота, раздельность, разобщенность, раздробленность, отдельность, разъединенность, расколотость, несогласованность, некомплектность (Словарь русских синонимов)

Пр.: (рос.) Проблемы духовного разлада, национальной разрозненности, заявленные писателем в прозе о современности, в рамках исторического контекста...
Також, зрештою, "національна" є і в них...


--------------------
Сонце - велика розжарена газова куля
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Зима
повідомлення 16.8.2010, 12:54
Повідомлення #4


Студент досвідчений
***

Група: Користувачі
Повідомлень: 125
Реєстрація: 5.1.2010
З: Кривий Ріг
Користувач №: 3 822
Подякували: 277



Репутація:   3  


Цитата(Savo @ 25.5.2007, 16:44) *

споєність


Можливо http://www.slovnyk.net/?swrd=%F1%EF%E0%FF%...p;x=57&y=20?
Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення
Дмитро
повідомлення 16.8.2010, 16:13
Повідомлення #5


Мандрівець країною слів
********

Група: Модератори
Повідомлень: 1 402
Реєстрація: 18.8.2009
Користувач №: 3 402
Подякували: 5461



Репутація:   28  


Цитата(Зима @ 16.8.2010, 13:54) *

Пан Сова мав на увазі не злютованість (спаяність), а саме споєність (від споїти 2). Слово є також у Словникові Грінченка. До речі, слова паяти в Словникові Грінеченка нема, є лютувати.
Що ж до зрізничкованості, то мені слово видається якимсь передовженим. Спробуймо відновити словотвірний ланцюжок. Зрізничкованість може походити лише від дієприкметника зрізничкований. Коли є дієприкметник зрізничкований, то має бути й дієслово зрізничкувати. Дієслово зрізничкувати могло постати лише з дієслова різничкувати. А далі?
Гаразд. Згадаймо застарілу модель творення деяких прикметників: тютюнковий (від тютюн), табачковий (від табака) тощо. Отже, відповідно до цієї моделі від іменника різниця можна утворити прикметник різничковий (різницевий). Слід зазначити, що іменник різниця походить від прикметника різний, спорідненого з дієсловом різнити, що має, зокрема, і значення роз'єднувати, зафіксоване всіма лексикографічними працями. Тож навіщо коротке й легкомовне дієслово заступати його передовженим потомком — дитям онука-прикметника різничковий, сина іменника різниця? unknw.gif Від різнити утворено дієслово порізнити. Саме порізненості, а не зрізничкованості я й віддав би перевагу.


--------------------
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).


Користувач в офлайніКартка користувачаВідправити особисте повідомлення
Повернутися на початок сторінки
+Відповісти з цитуванням даного повідомлення

Відповісти в цю темуВідкрити нову тему
2 люд. читає цю тему (гостей: 2, прихованих користувачів: 0)
Користувачів: 0

 



Текстова версія Зараз: 17.10.2019, 8:11