Санскрит, читаймо разом) Опції

[Зима]

Наливайко Степан (український сходознавець-індолог, письменник, перекладач, член Національної спілки письменників України)
робить дуже цікаві припущення і висновки:

"Таємниці розкриває санскрит"http://www.rulit.me/books/taemnici-rozkriv...d-178748-1.html

Про величезну
"подібність між мовою індоарійської культури, культового дійства й жерців-брахманів — санскритом і балтійськими та слов'янськими мовами свідчить про найтісніші контакти цих народів у минулому. Подібність простежується не лише в основному лексичному фонді санскриту й цих мов, але й у граматичній будові, тотожності численних префіксів, суфіксів, часток, наявності відмінків і відмінкових закінчень, кличної форми тощо. Ось деякі тільки лексичні сходження, для зручності більш-менш згруповані."

Терміни спорідненості: тата — тато, мата, матар — мати, матір, нана — неня, дада — дід, пардада — прадід, девар — дівер, бграта — брат, свастрі — сестра, свасур — свекор, суну — син, відгва — вдова, наводга — невістка, снуша — синова дружина (рос. сноха).

Займенники: ту — ти, сваям — сам, свій — свій, тваї — твій, маї — мій, катара — котрий, татсама — той самий, анья —інший, та — та, тат — той, то — те.

Числівники: аді — один, дві — два, трі — три, чатура — чотири, панча — п'ять, даса — десять, шата — сто, убга — обидва, багута — багато, багутера — багатеро, двітій — другий, трітій — третій, шаштха — шостий, двішата трідаша чатварі — двісті тридцять чотири.

Частини тіла: наса — ніс, анкха — око, бгру — брова, оштха — уста, гріва — шия, пада — п'ята, хаста — кисть, мурдга — обличчя (пор. морда), паршва — перса, стана — стан, груди.

Прикметники: пурна — повний, діргха — довгий, крішна — гарний (пор. красний), прія — приємний, сваччха — свіжий, нава — новий, юва — юний, сукха — сухий, танга — тугий, нанга — нагий, віхваліт — схвильований, швета — світлий, уткріта — відкритий, паріпурна — переповнений.

Іменники: уда — вода, муша — миша, шула — шило, манса — м'ясо, дгама — дім, ніша — ніч, тама — тьма, авіка — вівця, біджа — зерно (укр. збіжжя), пхена — піна, дгвані — дзвін, набга — небо, набгаса — небеса, кута — куток, самбгар — собор, раса — роса, двара — двері, гірі — гора, ватар — вітер, гіма — зима, юшіка — юшка, чашака — чашка, коша — кіш, плавана — плавання, парівартана — переміна (досл. перевертання). <3>[1]

Дієслова: смаяті — сміятися, рудаті — ридати, бгаяті — боятися, плаваті — плавати, кагаті — казати, наштаті — нищити, бгагаті — бігати, кхелаті — гуляти, ліп'яті — ліпити, лубг'яті — любити, будг'яті — будити, джіті — жити, кшаяті — сяяти, чуматі — цілувати (пор. цьомати), піті — пити, ліг'яті — лизати (пор. лигати), джняті — знати, падаті — падати.

Службові слова: хат — геть (пор. гаття), атаг — отож, тада — тоді, праті — проти, ну — ну, на — ні, то — то.